Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/8558
Назва: | УДОСКОНАЛЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ |
Автори: | Сава, Андрій Сидорук, Борис Волошин, Роман |
Дата публікації: | 2020 |
Назва журналу: | ІНСТИТУТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ |
Випуск №: | 3-4 |
Ключові слова: | сільські території;модель;моделювання;фактори;стратегія;індекси;регресія |
Анотація: | Вступ. Системні реформи в Україні комплексно охоплюють усі сфери життєдіяльності. Окремі з них прямо стосуються якості життя і рівня розвитку територіальних утворень, серед яких важливе місце займають сільські території. Тривале депресивне становище сільських населених пунктів сьогодні потребує вжиття дієвих заходів, спрямованих на вирішення багатьох проблем та покращення визначених сфер функціонування. Проте, кожна дія, спрямована на покращення стану сільських територій повинна бути обґрунтованою і відповідати реальному стану ситуації. Застосування математичного інструментарію для вирішення таких завдань дозволяє виявляти глибинні проблеми, визначати реальні тенденції і отримувати підстави для більш чіткої та обґрунтованої аргументації тих чи інших заходів. Методи. В дослідженні використано статистичну інформацію про стан сільських територій Тернопільської, Івано-Франківської, львівської, Рівненської, Хмельницької та Чернівецької областей. Для узагальнення та обробки даних використано індексний метод, а також метод кореляційно-регресійного аналізу, за результатами якого сформовано економетричні моделі, які відображають факторну залежність стану розвитку сільських територій від економічних, соціальних та екологічних чинників. Результати. Завдяки опрацюванню отриманих економетричних моделей, було виявлено, що фактори із негативним значенням коефіцієнту регресії мають сильніший вплив на стан сільських територій, ніж фактори із позитивним впливом. Найбільше негативне значення мають індикатори якості життя, демографічної ситуації, рівня розвитку інфраструктури. Найбільший позитивний вплив на стан об’єкту дослідження здійснюють фактори екологічного характеру, а також ресурсного забезпечення та рівня доходності населення. Визначено, що в контексті удосконалення розвитку сільських територій першочергового вирішення потребують процеси зупинення депопуляції, переорієнтація бізнесу і зовнішньої торгівлі на товари із вищою доданою вартістю, збереження сільської інфраструктури в населених пунктах, які позбавляються статусу адміністративних центрів. Такі дії повинні узгоджуватися між собою і реалізовуватися в межах комплексної стратегії розвитку сільських територій. Перспективи. Отримані висновки та результати характеризуються високим рівнем аргументації і можуть слугувати основою для розробки стратегії розвитку сільських територій. Подальші дослідження при цьому повинні стосуватися розробки стратегічного плану та механізму реалізації визначених в статті напрямів удосконалення розвитку сільських територій. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/8558 |
Тип: | Стаття |
Розташовується у зібраннях: | ІНСТИТУТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ - Випуск 3-4 (2020) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
ІБО-3-4-20-86-100.pdf | 387,65 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.