ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Abstract

Вступ. Енергозбереження в сільському господарстві є складним управлінським процесом, який потребує раціональної організації технологічних та інших пов’язаних процесів, заснованих на системному підході. Методи. У статті використано теоретичні положення теорії менеджменту в контексті організації управління енергозбереженням в сільськогосподарському підприємстві. При цьому було застосовано загальнонаукові методи, а саме: монографічний, абстрактно-логічний, графічний. Результати. Визначено, що сільськогосподарське виробництво пов’язано із використанням енергії природи, людської праці і штучної енергії. В контексті енергозбереження, розглядається штучна (вичерпна) енергія з точки зору зменшення обсягів її споживання в процесі виробництва. Встановлено, що забезпечення енергозбереження відбувається завдяки раціональним організаційним діям, які зокрема охоплюють: економічно-енергетичне обстеження, формування спеціальних заходів, реалізацію розроблених заходів, моніторинг стану енергозбереження. В основі забезпечення цих дій – регламентація управлінських процесів з метою досягнення високого рівня енергозбереження. Обґрунтовано, що процеси енергозбереження в сільськогосподарському підприємстві відбуваються у симбіозі із органами державної та регіональної влади, галузевими утвореннями, а також групою зацікавлених сторін. При цьому, узгодження дій усіх елементів системи дозволяє досягати високого потенціалу взаємодії в контексті енергозбереження. Важливе значення має виявлення первинного фактору енергозбереження, який ініціює зазначені процеси і формування системи управління відштовхуючись від цього фактора. Перспективи. Результати дослідження пропонують базові положення для розробки організаційної структури сільськогосподарських підприємств, які реалізують концепцію енергозбереження.