ТЕОРЕТИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ В УКРАЇНІ

Abstract

Вступ. Сучасне енергозбереження – це багатоаспектна комплексна проблема, що охоплює, крім технічних, організаційно-правових і методологічних аспектів, питання збереження та безпеки життєвого простору людини, здійснення господарської діяльності з найменшими витратами енергії. Підвищення енергетичної ефективності може забезпечуватись тільки комплексним підходом, який включає проведення енергетичного обстеження для визначення потенціалу енергозбереження, впровадження програми заходів з підвищення ефективності енерговикористання. Методи. Під час підготовки статті використано системний підхід дослідження, що дозволило оцінити стан впровадження енергетичного аудиту у вітчизняну практику; метод теоретичного порівняння для удосконалення законодавчого регулювання і напрямів процедур енергетичного аудиту; метод експертних оцінок – при розробці організаційних положень впровадження енергетичного аудиту в Україні. Результати: У даній статті здійснено аналіз нормативного регулювання та організаційно-методологічного забезпечення сутності та проведення енергетичного аудиту, а також виявлення основних проблем, що стоять перед енергетичним сектором країни. Розглянуто основні принципи та етапи проведення енергетичного аудиту вітчизняними підприємства. Визначені напрями удосконалення процесу здійснення енергетичного аудиту за вимогами українського законодавства. Перспективи: У подальшому дослідження з питань розвитку української практики енергетичного аудиту полягатиме в обґрунтуванні реалізації напрямів Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, якою передбачено створення передумов для докорінного зменшення енергомісткості вітчизняної продукції за рахунок впровадження нових технологій, прогресивних стандартів, сучасних систем контролю управління та обліку на усіх етапах виробництва, транспортування та споживання енергетичних продуктів, розвиток ринкових механізмів стимулювання енергозбереження в усіх галузях економіки.