ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ТА МЕТОДУ ОПТИМАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Abstract

Вступ. Ретроспективний аналіз свідчить про негативні тенденції в забезпеченні відтворення ресурсного потенціалу головних виробничих ресурсів аграрних підприємств як у масштабах країни, так і конкретного регіону. Проблема незбалансованості принципів роботи сільськогосподарських підприємств та стану і динаміки розвитку основних виробничих ресурсів не дозволяє судити про ефективність управлінської практики. Тому вона не може бути основою сталого розвитку агарного сектору національної економіки. Отже, головним пріоритетом вдосконалення системи управління ресурсним потенціалом є формування нового баченням менеджменту на ефективну організацію ресурсокористування. Методи. Дослідження проводилися на основі використання абстрактно-логічного та економіко- математичного методів. Методологічним підґрунтям в опрацюванні матеріалу виступив діалектичний метод пізнання суспільно-економічних явищ. Результати. В ході проведення наукового дослідження проаналізовано передумови формування раціональної управлінської поведінки. Встановлено, що в вирішення завдань забезпечення сталості ресурсного потенціалу та фінансово-економічної результативності можливе через винайдення компромісного варіанту дій, який потребує економічне обґрунтування. Обґрунтовано, що концепція управління ресурсним потенціалом повинна будуватися на засадах оптимального режиму ресурсокористування. Запропоновано використання принципів динамічного програмування в системі управління ресурсним потенціалом аграрних підприємств. Перспективи. Ефективне управління ресурсним потенціалом можливе через формування відповідного методологічного та методичного інструментарію вирішення проблеми протиріччя часової специфіки реалізації виробничих та маркетингових завдань. Але цей процес, передусім, повинен базуватися на раціональній екологічній політиці через високу залежність аграрних підприємств від природного фактору. Отже, природні переваги ресурсного потенціалу формують екологічний потенціал аграрного підприємства, на якому базуються можливості розвитку економічного потенціалу. При цьому економічні переваги можуть бути, як результатом ефективної виробничої програми, так і продуманої маркетингової стратегії. Саме ці позиції є основою перспективного механізму управління ресурсним потенціалом аграрного підприємства.