ОПТИМІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО ТЯГАРЯ ПІДПРИЄМСТВ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Abstract

Вступ. Надмірний податковий тягар на підприємства є негативним фактором, який не дозволяє їм нормально функціонувати та стримує їх ділову активність. Високий рівень податкового тягаря – це вихід економіки у тінь, недоотримання податків до бюджету і, як наслідок, невиконання державою своїх функцій. Отже, важливим аспектом успішного господарювання є застосування методів податкової оптимізації, враховуючи окремі аспекти діяльності кожного підприємства. Методи. У дослідженні застосовлись монографічний метод - стосовно глибокого вивчення окремих суспільних явищ; метод наукового пізнання - щодо визначення певного «ракурсу» дослідження як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об’єкта; абстрактно-логічний - з метою повернутися від сформульованих наукових абстракцій знову до вивчення конкретного і формулювання необхідних умов його подальшого існування і розвитку у логічний послідовності; наукового узагальнення - відносно узагальнення наукових фактів і результатів виходячи з проведеного дослідження, а також методи статистичної обробки інформації, з використанням прийомів одержання таких величин і якісних характеристик, яких немає безпосередньо в економічній інформації підприємства, що досліджується. Результати. У статті розглянуто рівень податкового навантаження на вітчизняні та зарубіжні підприємства з огляду на статистичну інформацію. Вказано основні способи зменшення податкових зобов’язань, особливості та наслідки їх застосування. Для ефективної оптимізації податків необхідно застосовувати набір існуючих способів оподаткування, постійно пристосовуючи їх до особливостей діяльності підприємства. Перспективи. Існуючі способи зменшення податкового тягаря необхідно переглядати та удосконалювати, враховуючи часті зміни вітчизняного податкового законодавства. Основними напрямами вдосконалення чинної системи оподаткування у подальшому повинні бути: помірне зниження і рівномірність розподілу податкового навантаження між платниками залежно від виду діяльності; посилення ефективності податкового контролю за рівнем витрат виробництва; створення умов щодо активізації інвестиційних та інноваційних процесів у пріоритетних галузях економіки; забезпечення контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів,мобілізованих внаслідок застосування податкових пільг; мінімізація витрат на податкове адміністрування; а також оптимізація ставок різних податків та їхнє узгодження з європейськими стандартами.