ІДЕНТИФІКАЦІЯ СПЕЦИФІЧНИХ ФУНКЦІЙ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

Abstract

Вступ. Вимоги сучасного менеджменту передбачають диференціацію підходів до управління підприємством у розрізі тактичних і стратегічних векторів. Система управлінського обліку в результаті еволюційного виділення функціонального напряму – стратегічного управлінського обліку, потребує уточнення базових теоретико- методологічних засад, зокрема стосовно своїх функцій. Методи. Дослідження проведено з використанням гносеологічного методу (уточнення дефініцій); системно- структурного методу (визначення взаємозв’язку функцій обліку); функціонального підходу (ідентифікація специфічних функцій стратегічного управлінського обліку); аналізу, синтезу, індукції, дедукції, абстрагування й узагальнення (розвиток аспектів мультифункціональності обліку в системі тактичного та стратегічного управління). Результати. Враховуючи дуальність позиціонування стратегічного управлінського обліку, виділено дві специфічні його функції: 1) інформаційне забезпечення та супровід процесу моніторингу зовнішнього середовища, розробки, реалізації та коригування стратегій підприємства з метою підвищення ефективності бізнесу та забезпечення зворотного зв’язку в системі стратегічного менеджменту; 2) інформаційна підтримка процесу вартісно-орієнтованого управління шляхом використання спеціалізованого методологічного інструментарію (технік, моделей і методів), що дозволяє зберегти наявні стійкі переваги за витратами, а також надання зовнішнім користувачам інформації про фактори генерування та руйнування вартості, фактори витрат і фактори модифікації вартісних ланцюжків. Перспективи. Теоретичне обґрунтування функцій стратегічного управлінського обліку як системи інформаційної підтримки прийняття стратегічних управлінських рішень формує передумови уточнення її призначення і генерування спектру методологічного інструментарію для виконання поставлених перед нею цілей у системі стратегічного менеджменту.