ВИКОРИСТАННЯ ЦИКОРІЮ КОРЕНЕПЛІДНОГО ЯК БІОЕНЕРГЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БІОЕТАНОЛУ

Abstract

У світі дедалі більше як моторне пальне або добавки до нього використовується біоетанол, виробництво якого зростає щороку. В Україні є можливість замінити частину імпортованих нафтопродуктів біоетанолом, отриманим з власної рослинної сировини. Сировиною для виробництва біоетанолу можуть бути біоенергетичні культури, як кро- хмаловмісні, так і цукровмісні. Найбільш перспективними з цукровмісних є буряк цукровий, кормовий та картопля. Доцільно також використовувати нетрадиційні культури, такі як цикорій коренеплідний. Здійснено аналіз техніко-технологічних особливостей виробництва біопалива з рослинної сировини. Узагальнено світові тенденції розвитку технологій біопалива із рослин, охарактеризовано стан їх ефективності використання в контексті енергетичної та екологічної безпеки нашої держави. Наведено дані гцодо ефективності використання технології вирощування і переробки цикорію коренеплідного в біоетанол. За результатами дослідження середня врожайність цикорію в межах 40,0 т/га, це дасть можливість отримати 3,2-3,5 т/га спирту, або з І т - 90-110 л. за цим показником цикорій переважає зерно пшениці та наближається до картоплі. Цикорій містить вуглеводи в формі інуліну, який відноситься до типу складномолекурярних цукрів. Технічна цінність інуліну- нерозчинність в холодній воді, лише під дією кислот і відповідної температури полщукри гідролізуються і переходять в легкорозчинну форму - фруктозу. Фруктоза без особливих витрат перетворюється на форму густого сиропу в рівному об’ємі і концентрації'в 1,5-2рази більше ніж концентрація бурякового цукру. Отже, з 1 га посівів цикорію коренеплідного з урожайністю 37,5 т/га та вмістом інуліну 17,0% можна отримати 3,49 т. біоетанолу, що є еквівалентом 87,0 ГДж енергії.