ФОТОСИНТЕТИЧНА ДІЯЛЬНОСТІ РОСЛИН ЦИКОРІЮ КОРЕНЕПЛІДНОГО

Abstract

У статті висвітлено динаміку формування площі листкової поверхні рослин цикорію коренеплідного залежно від строків сівби в період вегетації в умовах Правобережного Лісостепу України. Фенологічні спостереження, біометричні дослідження проводились за методиками Б.А. Доспехова, В.Ф. Мойсейченка. Матеріалом досліджень був ґрунт дослідного поля – чорнозем опідзолений середньосуглинковий на лесовидних суглинках. Як об'єкти досліджень використовували рослини цикорію коренеплідного. Дослідження проводились на дослідному полі Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ протягом 2014–2016 років. Встановлено, що у 2014 році найбільша середня площа листової поверхні була за підзимового строку сівби складала – 30,2 тис.м2/га, при цьому фотосинтетичний потенціал становив – 3326 тис. м2×днів/га. Тоді, як за сівби в 2015 та 2016 роках площа листків становила 9,0 і 17,9 тис.м2/га, фотосинтетичний потенціал 1045 і 1971 тис. м2×днів/га, відповідно. Дещо нижчі показники площі листової поверхні отримали від ранньо-весняних строків сівби (1.04-4.04). В середньому за вегетаційний період найбільша площа листків була у 2014 і становила 20,5 тис.м2/га, фотосинтетичний потенціал – 2250 тис. м2×днів/га. За літньої сівби (1.06-4.06) найбільша площа листової поверхні рослин цикорію в середньому за вегетаційний період була в 2016 році – 9,1 тис.м2/га, фотосинтетичний потенціал 1003 тис. м2×днів/га. Встановлено, що у рослин цикорію на неудобреній ділянці в першому і другому варіанті, на початку вегетаційного періоду асиміляційна поверхня більш інтенсивно наростала при підвищеній вологості ґрунту 80% від повної вологоємності. Починаючі із третьої декади липня рослини цикорію у другому варіанті почали відставати у рості від рослин першого варіанту, які вирощувались при вологості ґрунту 60 %. Застосування добрив позитивно впливає на наростання площі листкової поверхні. Слід зазначити, що найбільша площа листкової поверхні була на удобрених варіантах та з високою вологістю ґрунту 80 % впродовж вегетації в усі періоди обліку. Це в свою чергу позначилось і на рівні врожаю, як рослини так і коренеплоду.