ОСНОВНІ МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДЛЯ ОЦІНКИ ФАКТОРІВ СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА, РІВНЯ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

Abstract

Вступ. Складна ситуація, яка склалась на сьогодні у сфері забезпечення належного рівня життя населення вимагає здійснення комплексу відповідних заходів, які сприятимуть його зростанню. Проблеми стабілізації і зростання рівня життя населення, створення умов для повноцінного відтворення і ефективного функціонування трудового потенціалу в даний час стають визначальними. Зважаючи на те, що важливою ознакою сталого розвитку суспільства є високий рівень життя населення, методична оцінка основних факторів соціального середовища, від яких залежить рівень і якість життя сільського населення, на даний час не втратила своєї актуальності. Методи. Теоретичною і методологічною основою дослідження слугували наукові розробки по цьому питанню відомих науковців, фундаментальні положення сучасної економічної теорії та законодавчі акти з питань оцінки рівня і якості життя населення. При цьому використовували такі методи: структурно-аналоговий, картографічний, моделювання, порівняльного аналізу, групування, експертних оцінок. При дослідженні рівня життя населення проводиться оцінка матеріального становища, характеризуються умови проживання, досліджується стан соціального середовища. Результати. В оцінці матеріального становища населення важливим елементом комплексного дослідження виступає аналіз структури доходів. Для цього розраховується питома вага таких складових елементів у структурі доходів домогосподарств, як: оплата праці, доходи від підприємницької діяльності, доходи від власності, доходи від продажу продукції з особистого підсобного господарства, пенсії, соціальні трансферти (у тому числі, пільги та субсидії), грошова допомога від родичів та інших осіб, доходи від продажу власного майна, інші надходження. Оскільки пільги та субсидії становлять велику питому вагу в сукупних доходах населення, то вважаємо, що потрібно відслідковувати, як змінюється питома вага трудових доходів. Трудові доходи характеризують сукупні надходження людини (домогосподарства) в результаті трудової, підприємницької та індивідуальної діяльності. Перспективи подальших досліджень – це комплексні знання в оцінці факторів соціального середовища, які впливають на рівень і якість життя сільського населення і забезпечують підвищення обґрунтованості управлінських рішень з розробки раціональних програм соціально-економічного розвитку життя населення.