ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ

Abstract

Вступ. Виникнення і функціонування фермерських господарств помітно впливає на виробництво валової продукції в сільському господарстві та створення ринкового середовища в Україні. Проте їх розвиток характеризується нерівномірністю. Так, станом на 1 січня 2017 року чисельність фермерських господарств становить понад 32 тис. од., що більше ніж у двічі перевищує показники 25 річної давності. У той же час, найбільшої чисельності ця організаційно-правова форма господарювання набула в 2002 році і становила понад 43 тис. од. Таке зменшення обумовлено екстенсивним шляхом ведення їхньої сільськогосподарської діяльності. Методи. В процесі дослідження використано діалектичний метод пізнання й системний підхід, прийоми абстрактно-логічного методу, праці вітчизняних і закордонних вчених, а також аналітичні матеріали щодо розвитку фермерських господарств. Результати. Особливістю сучасного розвитку фермерських господарств є не стільки збільшення їхньої чисельності, скільки розмірів. Так, порівняно із 2002 р., площа сільськогосподарських угідь у їхньому користуванні зросла на 157,2%, а порівняно з 1992 р. – більш ніж у 5,6 рази. Проте, такі темпи не відповідають темпам приросту валової продукції цієї організаційно-правової форми господарювання. Порівняно із показниками 2002 р., обсяг виробництва валової продукції фермерськими господарствами збільшився лише на 36,0 в.п. На ці результати впливають багато факторів, головним з яких є неможливість накопичення достатнього обсягу фінансових ресурсів, адже основним джерелом фінансування реалізації інноваційно-інвестиційних задумів фермерських господарств України були і залишаються власні джерела. Відповідно до проведених розрахунків, обсяг валових інвестицій фермерських господарств у 2017 р. становив майже 9 млрд. грн., що складає лише 2,1 тис. грн./га сільськогосподарських угідь. При цьому понад 97% зазначеного обсягу інвестицій фермерами вдалося забезпечити за рахунок власних джерел. Окрім того, у більшості фермерських господарств відсутнє стратегічне бачення ведення їхньої господарської діяльності, що призводить до реагування лише на поточні зміни та не дозволяє накопичити достатні резерви, з метою реалізації довгострокових задумів. Тому керівникам цих господарств необхідно у плануванні своєї господарської діяльності впроваджувати науково-обґрунтовані підходи щодо шляхів розроблення і реалізації інвестиційних стратегій. Перспективи. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що подальший розвиток фермерських господарств безпосередньо пов’язаний із диверсифікацією джерел і збільшенням обсягу фінансування інноваційних задумів. З цією метою необхідно розробити й профінансувати у повному обсязі довгострокову програму щодо стимулювання розвитку фермерських господарств, яка б враховувала п’ять основних пріоритетів. Окрім того, необхідно забезпечити організаційну, консультаційну та фінансову підтримку розвитку фермерських господарств, за рахунок можливостей місцевих бюджетів і громад.