ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИКИ ВЛАСНОСТІ ТА КОНТРОЛЮ ЗА ОНЛАЙН-ПРАКТИКОЮ В УНІВЕРСИТЕТАХ

Abstract

Вступ. З часу проголошення дотримання провідними університетами світу політики відкритого доступу до навчальних матеріалів ключовою проблемою в рамках наукового поля, котрий рік поспіль, залишається політика власності та контролю за онлайн-практикою в університетах. Саме тому, питання добросовісного використання навчальних матеріалів та інтелектуальної власності на вміст курсів стали предметом для обговорення. Методи. У дослідженні використовувалися методи аналізу, синтезу, конкретизації, які дали змогу дослідити випадки, за яких університети можуть претендувати на право власності на навчальні матеріали своїх співробітників; метод абстракції – для розкриття особливостей співпраці університетів з онлайн-провайдерами; метод спостереження допоміг визначити умови використання відкритих ліцензованих ресурсів, таких як GNU Lesser General Public icense (LGPL) або Creative Commons (CC); логіко-графічної структуризації – використовувався для наочного представлення результатів; метод узагальнення – для формування висновків дослідження. Результати. У роботі досліджено випадки за яких університети можуть претендувати на право власності на навчальні матеріали своїх співробітників, розкрито особливості співпраці університетів з онлайн-провайдерами та визначено умови використання відкритих ліцензованих ресурсів, таких як GNU Lesser General Public icense (LGPL) або Creative Commons (CC). Запропоновано модель, яка описує процес передачі й збереження авторських прав на інтелектуальну власність. Перспективи подальших досліджень слід пов’язати з більш детальнішим вивченням питання, як масові відкриті онлайн-курси можуть загрожувати інтелектуальній власності професорів.