СИНЕРГЕТИКА – СПІЛЬНА ДІЯ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТА

Abstract

Якщо проаналізувати останні десятиліття, то побачимо, що друга половина XX століття і уже майже 20 років поточного XXI століття – досить суперечлива епоха в історії людства. Сучасний світ відзначається не тільки стрімкими трансформаційними процесами змін, а й нестабільністю. Це означає, що багато подій, які в цьому світі відбуваються, є непередбачуваними. На сьогодні передова громадськість з великою тривогою і стурбованістю говорить про руйнування гуманізму, кінець прогресу. Звичайно, наяву нові реалії постіндустріального суспільства. Як відзначає В.Г.Кремінь: «XXI століття висуває нові, раніше не відомі завдання буквально у всіх сферах життєдіяльності людини і суспільства. Це ставить перед людством, а отже і перед освітою – сферою, що готує людину до життя, небачені раніше вимоги, але разом з тим створює для освіти мові можливості». [1, 10] Ми бачимо, що у сфері освіти також чітко проявилися постмодерністські тенденції. Кардинальні зміни пов’язані з відмовою від класичної традиції, згідно з якою сенс асоціюється з стабільністю та порядком. Нові завдання для освіти і педагогічної науки не можуть реалізуватися старими засобами, ґрунтуватися на звичних підвалинах лінійного мислення модерного періоду. Ще й у 2007р. В.Г.Кремінь цілком справедливо зазначив, що: « Вперше в історії людства зміна ідей, знань, технологій відбувається скоріше, ніж зміна покоління людей», звідси «при звичайній, традиційній освіті навчити людину на все життя не можливо не тільки в гарній школі, а й у гарному університеті» [2,3]. Мають бути запропоновані нові засади: створення людини креативної, яка найбільшою мірою відповідає запитам теперішнього часу.