ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ-ЕКОЛОГІВ З ДИСЦИПЛІН ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ

Abstract

У статті розглядаються питання про особливості організації навчального процесу у вищій школі при підготовці фахівців спеціальності «Екологія». Основними шляхами обрано: створення і розв’язання виробничих екологічних ситуацій, практичних екологічних задач; використання професійно спрямованих дослідницьких задач, задач екологічного змісту з неорганічної хімії та використання нетрадиційних екологічних прийомів. На основі аналізу освітнього стандарту й опитувань викладачів екологічних дисциплін вищих навчальних закладів обґрунтовано необхідність впровадження інноваційних технологій у процес навчання при викладанні екологічних дисциплін. Розглянуто застосування творчих педагогічних прийомів навчання у процесі вивчення дисципліни «Біогеохімії», а також методику навчання, яка спрямована на використання дослідницьких завдань у науковій діяльності майбутніх фахівців екологів. При підготовці фахівців спеціальності «Екологія» чільне місце займає природничо-наукова підготовка, яка дає людині уявлення про світ, в якому вона живе, про її місце і роль у цьому світі; сприяє формуванню природничо-наукового світогляду, який є невідʼємною частиною загальнолюдської культури; є основою для засвоєння дисциплін циклу професійної і практичної підготовки й оволодіння майбутньою професією. Запорукою ефективної природничо-наукової підготовки студентів-екологів є розробка науково-обґрунтованої методики та визначення умов її ефективної реалізації. У статті також обґрунтовано, що організація навчального процесу майбутніх екологів буде тоді ефективною, коли будуть забезпечувати наступні педагогічні умови: оновлення змісту природничо-наукової підготовки; впровадження інноваційних технологій навчання з використанням виробничих освітніх середовищ, що надають можливість створення і розв’язання виробничих екологічних ситуацій і професійну спрямованість дослідницьких задач, забезпечують можливість самоосвіти та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії; здатність викладача здійснювати освітній процес із використанням сучасних освітніх технологій, створювати умови для прояву самостійності, ініціативності та творчості студентів; формування рівнопартнерських стосунків студентів та викладача