РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БАНКІВ УКРАЇНИ: МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ТА НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ДОСТАТНОСТІ

Abstract

Актуальність. У статті визначено, що проблеми ресурсного забезпечення діяльності банків актуалізовані сучасними дестабілізаційними процесами розвитку економіки, функціонуванням суб’єктів економічної діяльності. Банки мають володіти сукупністю ресурсів, достатніх для кредитування потреб суб’єктів економічної діяльності, формування відповідних резервів для покриття ризиків, підтримки власної ліквідності. Мета. Систематизація теоретичних положень та аналіз достатності ресурсного потенціалу банків. Методи. У статті використані загальнонаукові методи емпіричного та теоретичного дослідження, зокрема: аналізу і синтезу – для деталізації предмета дослідження та вивчення його функціональних і структурних складових; монографічного – для вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду процесу формування, розміщення та управління ресурсним потенціалом; методи статистичного аналізу (порівняння, групування та графічний метод) – для вивчення і оцінки показників забезпечення функціональної достатності ресурсного потенціалу банків Результати. Обґрунтовано, що для аналізу ресурсів, що є у розпорядженні банків України, необхідно розглядати усі банківські активи і пасиви з точки зору їх належності до однієї з груп, визначених виходячи з категорій економічних агентів, що надають або залучають ресурси. Проаналізовано стан ресурсного потенціалу банків. Перспективи. Обґрунтовано основні напрями забезпечення достатності ресурсного потенціалу банків, а саме: впровадження нових вимог щодо достатності капіталу та платоспроможності банків відповідно до принципів Базеля ІІІ; посилення контролю за операціями банків з пов’язаними особами; посилення захисту прав кредиторів та підвищення інвестиційної привабливості банківського сектору шляхом ініціювання законодавчих змін; законодавча заборона дострокового розірвання депозитних угод та інші заходи, спрямовані на залучення у банківську систему додаткових пасивів та загальне оздоровлення економіки