ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА В УКРАЇНІ

Abstract

Актуальність. Спад виробництва продукції тваринництва пов'язаний з неподоланими проблемами, які є ядром структурної кризи даної галузі. Крім того вихід з економічної кризи тваринництва виявився досить ускладненим, а для соціально-економічної сфери села болючим. Нова реформаторська парадигма виведення вітчизняного АПК на новий поступальний шлях розвитку, яка передбачала глибинні зміни базових економічних принципів та опираючись на дію їх законів, не враховувала в повній мірі концепцію сталості, а безпосереднє вирішення такого роду проблем знаходилося поза увагою інституціоналізму. Мета. Розвинути підхід щодо формування сталого розвитку тваринництва на засадах інституціонального забезпечення. Методи. Дослідження проводилися на основі монографічного, абстрактно-логічного,економіко-статистичного методів. Методологічним підґрунтям в опрацюванні матеріалу виступив діалектичний метод пізнання суспільно-економічних явищ. Результати. Проаналізований стан розвитку сільського господарства в цілому та зокрема тваринництва в Україні за 1990-2014 рр. Ситуація з останнім вказує на неподоланність структурної кризи, відмічено, що певний час в галузі відбувалася деяка стабілізація, яка не стала базисом для сталого її розвитку. Установлено необхідність якомога швидких інституціональних змін задля сприяння сталому розвитку тваринництва України. Питання щодо сталого розвитку тваринництва розглянуто на базі аналізу організаційно-економічних та фінансових проблем цієї галузі. Розвинуто концептуальний підхід щодо сталого розвитку тваринництва на основі його інституціонального забезпечення. Перспективи. Подальші дослідження в цьому напрямі слід здійснювати в обґрунтуванні основних факторів активізації розвитку тваринництва на засадах сталого розвитку