ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ АГРАРНОГО СЕКТОРА – ДЖЕРЕЛО НАДХОДЖЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Abstract

Вступ. Реалії сучасних тенденцій світових аграрних ринків зумовлюють пріоритетність у формуванні стратегії щодо зовнішньоекономічної діяльності агробізнесу. Адже саме вона сприятиме підвищенню конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на міжнародних ринках, формуванню ефективної структури експорту й імпорту, як наслідок – залученню іноземних інвестицій в сільське господарство країни на взаємовигідних умовах. Метою даної статті є аналіз стану експорту та імпорту сільськогосподарської продукції, пошук основних ринків збуту української сільськогосподарської продукції; визначення основних проблем, що перешкоджають залученню іноземних інвестицій в аграрний сектор економіки країни. Методи. Використання економіко-статистичних методів для аналізу сучасного стану експорту та імпорту сільськогосподарської продукції за період 2010 – 2014 роки. Результати дослідження свідчать про позитивну динаміку валютних надходжень сільськогосподарських товаровиробників. Зростає вартість імпорту сільськогосподарської продукції в Україну. В останні роки спостерігається тенденція до зміни географічної структури зовнішньої торгівлі: зменшується зовнішньоторговельний оборот із країнами СНД, при цьому помітно зростає роль європейських країн. Сировинна орієнтація українського експорту робить позиції України на зовнішніх ринках вразливими, оскільки попит на сировинні товари є непостійним і характеризується значною ціновою мінливістю. Низьку ефективність сільськогосподарського виробництва зумовлює технічна і технологічна відсталість сільського господарства, сільськогосподарським товаровиробникам не вистачає сучасної сільськогосподарської техніки, досконалої системи кредитування. Створення експортно-орієнтованого агропромислового виробництва вимагає чіткого визначення конкурентоспроможних вітчизняних товарів та сільськогосподарських підприємств, які здатні вивести країну з кризи та відкрити шлях на світові ринки. Перспективи. Отримані під час дослідження результати можуть бути використані в практичній діяльності сільськогосподарських товаровиробників, органів управління щодо визначення основних складових стратегій розвитку зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі економіки.