ПРОЦЕСИ КОРПОРАТИЗАЦІЇ У СУЧАСНИХ УМОВАХ ТА ЇЇ ГЕНЕЗИС

Abstract

Вступ. Корпорація є специфічною формою організації діяльності, що накладає певні обмеження на використання тих чи інших типів організаційних структур. Понятійне осмислення терміна «корпорація» пов’язано з різноманітністю теоретико-методологічних підходів авторів, які досліджують дану проблему. Методи. Теоретичною і методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, нормативні та законодавчі акти України з питань становлення корпоративного сектору. У процесі дослідження застосовувались наступні методи: аналізу і синтезу – для вивчення об’єкта і предмета дослідження; абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків); конструктивний та експериментальний (удосконалення системи управління корпораціями). Методи системного аналізу й логічних узагальнень, синергетичний підхід використані в процесі аналізу сутності й економічного змісту категорії “корпорація”. Результати. Наукова новизна полягає у розвитку теоретичних положень та виробленні концептуального підходу щодо теоретичного осмислення розуміння поняття “корпорація” як організаційної форми, сутність якої відображає мету, завдання та структуру об’єднання учасників корпоративних відносин, а також корпоративного управління як способу забезпечення врахування і захисту інтересів інвесторів. Перспективи. Передбачено, що для розвитку корпорацій необхідне розуміння їх ролі, їх значення усіма секторами економіки, що розвиваються. В умовах збільшення кількості ділових контактів корпорації, підвищення вимог до якості її внутрішніх і зовнішніх комунікацій, рівня їх раціональності, технічного і технологічного забезпечення процесу взаємодії складових корпорації між собою і з суб’єктами зовнішнього оточення, управління конкурентоспроможністю корпорації може бути ефективним тільки тоді, коли воно буде здійснюватися з урахуванням інтересів суб’єктів та інститутів ринку, що вступили у взаємини з корпорацією.