Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/15839
Назва: Вплив агротехнічних факторів на розвиток листкової поверхні озимого ріпаку при вирощуванні на зелену масу в умовах західного Лісостепу
Автори: Козіна Т. В.
Дата публікації: 2026
Бібліографічний опис: Козіна Т.В. Вплив агротехнічних факторів на розвиток листкової поверхні озимого ріпаку при вирощуванні на зелену масу в умовах західного Лісостепу. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки / Херсонський державний аграрно-економічний університет. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. Вип. 148. Ч. 2. С. 55-63 https://doi.org/10.32782/2226- 0099.2026.148.2.6
Ключові слова: озимий ріпак, зелена маса, листкова поверхня, фотосинтетичний потенціал, норма висіву, рідке органічне добриво Вермимаг.
Анотація: У статті викладено результати багаторічних (2024–2025 рр.) досліджень впливу агротехнічних факторів на розвиток листкової поверхні озимого ріпаку при вирощуванні на зелену масу в умовах Західного Лісостепу України. Встановлено, що площа листкової поверхні є ключовим морфометричним показником фотосинтетичного потенціалу культури та визначальним фактором наростання зеленої маси. Досліджено вплив рідкого органічного добрива «Вермимаг» у різних варіантах внесення – передпосівна обробка насіння, одно – та дворазове обприскування рослин, а також їх комбінації. Для сорту «Черемош» площа листкової поверхні коливалася від 11,5–13,1 тис. м²/га у контролі до 21,3–22,8 тис. м²/га при комплексному застосуванні добрива (передпосівна обробка + дворазове обприскування), для сорту «Дембо» – від 11,0–11,9 до 16,6–18,8 тис. м²/га відповідно. Результати свідчать, що застосування «Вермимагу» забезпечує суттєве наростання листкової поверхні та підвищення фотосинтетичного потенціалу, причому ефект добрива перевищує вплив норми висіву (0,7; 0,9; 1,1 млн схожих насінин/га), хоча збільшення густоти посіву сприяє додатковому формуванню зеленої маси. Фотосинтетичний потенціал, визначений як інтегральний показник ефективності використання сонячної енергії, у сорту «Черемош» коливався від 0,095 до 1,526 млн м² × діб/га, у сорту «Дембо» – від 0,081 до 1,499 млн м² × діб/га. Найбільш інтенсивне наростання фотосинтетичного потенціалу спостерігалося при комбінованому внесенні «Вермимагу» та підвищеній нормі висіву, що свідчить про синергетичний ефект добрива та оптимальної густоти посіву. Аналіз результатів підтвердив сортові відмінності: «Черемош» формує більшу листкову поверхню та має вищий фотосинтетичний потенціал порівняно з «Дембо», що важливо враховувати при плануванні технології вирощування для максимізації продуктивності зеленої маси. Таким чином, результати досліджень підкреслюють важливість комплексного підходу до формування листкової поверхні та фотосинтетичного потенціалу озимого ріпаку. Оптимальним є поєднання норми висіву 1,1 млн насінин/га з комплексним внесенням «Вермимагу» (передпосівна обробка + дворазове обприскування), що забезпечує максимальне наростання зеленої маси, підвищення фотосинтетичної активності рослин та ефективне пригнічення бур’янів у посівах. Отримані результати мають практичне значення
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/15839
Тип: Стаття
Розташовується у зібраннях:Статті



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.