Моделювання ефектів іонізуючого випромінювання у ветеринарній медицині: клінічне застосування радіоміметиків при плоскоклітинній карциномі у собаки

Abstract

Радіоміметики є класом протипухлинних препаратів, які за механізмом дії імітують вплив іонізуючого випромінювання, спричиняючи розриви ДНК у клітинах. Завдяки цьому вони здатні забезпечити ефект, подібний до променевої терапії, проте без застосування дорогого обладнання, що робить їх особливо перспективними для ветеринарної онкології в умовах обмеженого доступу до радіотерапевтичних методів. Одним із найефективніших представників цієї групи є блеоміцин, який широко використовується у схемах електрохіміотерапії. У статті наведено клінічний випадок плоскоклітинної карциноми високого ступеня диференціації (G1) у службової собаки віком 6 років, масою 30 кг. Новоутворення локалізувалося у міжлопатковій ділянці, характеризувалося щільною консистенцією, ділянками некрозу та серозно-гнійною ексудацією. Гістологічне дослідження показало наявність кератинових перлин і вогнищ ороговіння окремих клітин, що підтверджує діагноз плоскоклітинної карциноми високого ступеня диференціації (G1). Пацієнту проведено хірургічну резекцію новоутворення з подальшим застосуванням електрохіміотерапії з блеоміцином у дозі 15 000 IU/м² внутрішньовенно з локальною електропорацією. Уже після першого сеансу відзначалося зменшення болю, зниження ексудації та часткове зменшення пухлинного осередку на 25–30%. Після другого сеансу спостерігалися стабілізація процесу, відновлення апетиту та покращення гематологічних показників, що свідчило про зменшення інтоксикації. Таким чином, поєднання хірургічного втручання та електрохіміотерапії з блеоміцином довело свою ефективність у лікуванні плоскоклітинної карциноми у собак. Використання радіоміметиків забезпечує високу локальну результативність, добру переносимість пацієнтами та економічну доцільність, що підтверджує перспективність цього підходу для практичної ветеринарної онкології як альтернативи або доповнення до традиційної променевої терапії.