Формування урожайності зерна сої залежно від комплексу агротехнічних заходів в умовах Лісостепу Західного

Abstract

Актуальність теми полягає у порівняльній оцінці сортів сої, з метою підбору найбільш продуктивних та адаптованих до ґрунтово- кліматичних умов регіону вирощування. Важливим є дослідження впливу інокуляції насіння та системи удобрення на ріст, розвиток та формування продуктивності сої. Доцільним є застосування стимулятора росту при вирощуванні сої, як природнього способу підвищення імунітету рослин, і як наслідок – отримання вищої урожайності. Норма висіву насіння сівби сої відіграє ключову роль у формуванні урожайності та якості насіння, оскільки густота посівів впливає на конкуренцію рослин за світло, воду і поживні речовини, що в свою чергу визначає індивідуальну продуктивність рослин, висоту кріплення нижнього бобу, вміст білка й олії, а також здатність до азотфіксації. Оптимальна густота посівів повинна розглядатися в межах сорту (залежно від групи стиглості та біологічних особливостей сорту), а також залежно від ґрунтово-кліматичних умов. Ці питання є актуальними і потребують детального вивчення в конкретних умовах вирощування. Експериментально встановлено, що оптимальну урожайність зерна 3,12 т/га отримано у сорту Аратта за норми висіву насіння 600 тис шт / га, проведення інокуляції насіння+ N 30 P 40 . При визначенні впливу способу сівби і стимулятора росту на урожайність сортів сої встановлено, що найбільш урожайним був сорт сої Ультра з показником 2,64 т/га за сівби суцільним рядковим способом сівби з шириною міжрядь 15 см та із застосуванням стимулятора росту Гіберелін.