ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТИ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (НА МАТЕРІАЛІ ОЦІНЮВАЛЬНИХ МОВЛЕННЄВИХ ЖАНРІВ)

Abstract

У статті обґрунтовано актуальність дослідження оцінювальних мовленнєвих жанрів у контексті впровадження концепції Нової української школи (НУШ), що ґрунтується на компетентнісній парадигмі. Розкрито роль цих жанрів як фундаментального інструменту для ефективної взаємодії учнів у реальних комунікативних ситуаціях, підтримки гідности особистости та створення позитивної атмосфери спілкування. Автори зазначають, що в сучасному освітньому просторі особливого значення набуває здатність не лише правильно формулювати позитивну оцінку, а й розпізнавати маніпулятивні впливи та уникати деструктивних форм комунікації. Проаналізовано лінгводидактичний напрям дослідження мовленнєвих жанрів, представлений у працях провідних науковців, та висвітлено необхідність модернізації навчальних програм через по-силення їх прагматичного спрямування й орієнтацію на комунікативну майстерність. Метою статті є комплексний аналіз теоретичних і практичних аспектів функціонування оцінювальних жанрів у модельних програмах з української мови для 5–9-х класів, а також визначення методичних підходів до формування етичних навичок спілкування.У роботі детально схарактеризовано позитивні оцінювальні жанри –комплімент і похвалу, акцентовано увагу на їхніх визначальних ознаках, зокрема щирості, доречності та влучності. Окрему увагу приділено розкриттю маніпулятивної природи лестощів, виокремленню їхніх словесних маркерів, таких як надмірність, самоприниження мовця та вживання перебільшених епітетів. Досліджено природу деструктивних жанрів (осуд, дорікання, висміювання) як інструментів психологічного тиску та визначено методичні шляхи їх трансформації у конструктивні зауваження або нейтральні поради. На основі аналізу сучасних підручників висвітлено методичний інструментарій для засвоєння цих жанрів: вправи на диференціацію понять, соціальну адаптацію через добір компліментів за статусною ознакою та аналіз комунікативних намірів у художніх чи медіатекстах. Доведено, що зміщення акценту з теорії на практичне застосування сприяє розвитку навичок тактовности та етикету спілкування в учнів. У висновках окреслено перспективи подальших розвідок, пов’язаних із вивченням інформаційних, фатичних та етикетних жанрів у шкільній мовній освіті