ФОРМУВАННЯ ЗЕРНОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ СУЧАСНИХ СОРТІВ СОЇ В УМОВАХ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Abstract

У роботі розглянуто вплив норм висіву та сортових особливостей на формування продуктивності сої в умовах Лісостепу Західного. Показано, що ресурсоощадні технології вирощування потребують гармонійного поєднання агрозаходів на основі вивчення фаз розвитку рослин та особливостей органогенезу. Встановлено, що сорти сої по-різному реагують на норми висіву і характеризуються істотною варіацією елементів структури врожаю. Оптимальною нормою висіву виявилася 750 тис. схожих насінин/га, що забезпечувало формування найвищої врожайності у сортів Діона (2,20 т/га) та Ідеал (2,10 т/га). За зменшення або збільшення густоти посіву урожайність знижувалася внаслідок зменшення кількості бобів на рослині та кількості насінин у бобі. Аналіз структури врожаю підтвердив, що загущення посівів до 850 тис. насінин/га спричиняло зменшення кількості бобів на 5–10% залежно від сорту та зниження маси 1000 насінин. Важливим технологічним параметром є висота прикріплення нижнього бобу, яка у сортів Діона та Ідеал становила 12,1–16,6 см, що мінімізує втрати насіння при збиранні. Узагальнено, що оптимізація норм висіву відповідно до біологічних особливостей сорту є ключовим чинником підвищення стабільності та ефективності виробництва сої.