СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНОЇ ОДНИНИ В ПОЕТИЧНОМУ ТЕКСТІ (НА ПРИКЛАДІ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРМІНОЛЕКСИКИ

Abstract

Слово в поетичному контексті перетворюється на одиницю особливого порядку, оскільки його номінативне значення поступається перед виражальним, естетичним – «у реалізації теми та ідейного задуму в літературному творі завжди помітна тенденція до використання одиниць певного рівня, які в умовах творчої ситуації найбільш естетично значущі» [2, с.40]. Одним із таких елементів поезії багатьох авторів є терміни, які, «набуваючи в тексті експресивних відтінків, розширюючи семантику, виконують ряд стилістичних функцій, стають образними засобами авторського мовлення» [3, с.56]. Використання військової термінолексики зафіксовано в різних поетичних жанрах: у філософській ліриці, громадянській, інтимній, медитативній, пейзажній. Уживання військової лексики в більшості випадків безпосередньо пов’язане з тематикою твору, тому найбільш поширеним є в громадянській ліриці на воєнну тематику, оскільки слугує найбільш дієвим засобом втілення авторського задуму. Звертання до термінологічної лексики, зокрема військової, в усіх жанрових різновидах сучасної поетичної творчості свідчать про величезні пізнавально-метафоричні можливості слова. Образність у художньому контексті досягається не тільки завдяки семантичній виразності слова, а й нерідко завдяки його граматичній формі, зокрема формам числа. Граматична категорія числа іменних частин мови тісно пов’язана з явищами позалінгвальної дійсності та, відповідно, із лексичним рівнем мови. На функціонально-семантичні можливості реалізації словоформи впливає те, що категорія числа іменників «являє собою морфологічну категорію з семантико-граматичною домінантою» [1, с.93]. Наявність корелятивних форм числа можуть породжувати розбіжності між граматичною формою числа іменника та реальним кількісним виявом позначуваного об’єкта, що призводить до утворення нових значень – як семантико-стилістичних, так і граматичних.