Агробіологічні особливості процесу вирощування ячменю ярого за диференційовани х строків сівби на основі аналізу параметрів маси зернівки.

Abstract

Мета досліджень – встановити залежність ступеня реалізації продуктивної здатності ячменю ярого за показником маси зернівки внаслідок впливу зовнішніх умов середовища та норм висіву насіння в процесі вирощування за диференційованих строків сівби. Методи. Дослідження виконані впродовж 2018–2020 рр. в ЗВО «Подільський державний університет» в умовах Західного Лісостепу України. Під час проведення досліджень використано наукові методи: лабораторний, аналітичний, конкретизації, узагальнення, математичний. Результати. Доведено, що із зміщенням строків сівби ячменю ярого на 10 днів розпочинаючи від першого проведеного 10 березня відбувається поступове істотне збільшення продуктивності колоса за масою зернівки. Встановлено, що незалежно від строку сівби збільшення норми висіву насіння спричиняє зниження продуктивності колоса. Висновки. За умов вегетації відповідно до різних строків сівби розпочинаючи від першого проведеного 10 березня через кожних 10 днів для посівів ячменю ярого, як на фоні мінерального живлення N30P45K45, так і на фоні N60P90K90 встановлені процеси формування урожайності за яких відбувається істотне збільшення параметрів маси зернівки колоса. У відповідності до першого, другого, третього, четвертого та п’ятого строків сівби в середньому по досліду отримані показники маси зернівки на фоні мінерального живлення N30P45K45 – 47,6 < 48,0 < 48,4 < 49,2 < 49,9 мг і на фоні мінерального живлення N60P90K90 – 46,9 < 47,3 < 47,9 < 48,5 < 49,5 мг. Збільшення норм висіву насіння в організованому дослідженні спричиняло до істотного зменшення маси зернівки ячменю. Відповідно до норм висіву насіння 200; 250; 300 шт./м2 в середньому по досліду встановлені показники на фоні мінерального живлення N30P45K45 – 49,0 > 48,6 > 48,2 мг і на фоні мінерального живлення N60P90K90 – 48,5 > 48,0 > 47,5 мг.