Формування законодавства про земельну консолідацію в Україні: напрями та вимоги.

Abstract

Анотація: У статті досліджуються напрями та вимоги до формування законодавства про земельну консолідацію в Україні. Зокрема, обгрунтовується, що закон України "Про консолідацію земель" має враховувати основні права людини, закріплені у міжнародних та національних правових актах і документах. Він повинен бути розроблений таким чином, щоб зробити якомога більший внесок у досягнення Порядку денного ООН на період до 2030 року та цілей у сфері сталого розвитку територій та землекористування. Введення в Україні інструментів земельної консолідації має супроводжуватися відповідними змінами в правових актах, що регулюють сфери, які тісно пов'язані з процесом земельної консолідації, наприклад ринкові операції із землею, оцінка землі, території, що охороняються, територіально-просторове планування розвитку землекористування, охорона навколишнього середовища, оподаткування, право власності та інші речові права. Закон України "Про консолідацію земель" повинен урегульовувати методи земельної консолідації, які можуть застосовуватися в країні (добровільна, на мажоритарній основі, обовязкова або всі три). Також, у законі про консолідацію земель має бути зазначено суспільне правове значення земельної консолідації. Це має особливе значення у разі консолідації земель на мажоритарній основі. Процес запровадження земельної консолідації в Україні та розробка закону про консолідацію земель повинен включати широкі консультації з потенційними зацікавленими сторонами, наприклад, організаціями громадянського суспільства, які представляють інтереси землевласників, фермерів, сільського населення, екологічні організації тощо.