Роль відновлення деградованих ґрунтів у забезпеченні продовольчої безпеки в агропромисловому секторі.

Abstract

Дослідження було присвячено аналізу стану деградованих ґрунтів в Україні, їх впливу на продуктивність сільського господарства та визначенню ефективних підходів до відновлення земель для забезпечення продовольчої безпеки. У дослідженні було використано комплексний підхід, що включає аналіз наукових та офіційних джерел, картографічну оцінку просторового розподілу деградованих земель, економічну оцінку втрат врожайності за допомогою рівнянь та дослідження інноваційних методів відновлення ґрунтів, таких як біовугілля, мульчування та мікробіологічні добрива. Результати були змодельовані в Excel, що дозволило оцінити вплив інновацій на продуктивність та прибутковість фермерських господарств. Результати показали, що понад 40% орних земель в Україні перебувають у стані деградації: водна ерозія вражає 25- 30% площі, найбільше в північних та західних регіонах, вітрова ерозія охоплює 10-15% у степовій зоні, а втрати гумусу зафіксовані на 35% земель, особливо в центральній частині. Забруднення важкими металами в промислових регіонах робить деякі ґрунти непридатними для використання. Економічні наслідки деградації включають зниження врожайності пшениці, кукурудзи та соняшнику на 20-30%, збільшення витрат на добрива до 1800 гривень на гектар та загальні втрати, що сягають 15 млрд гривень щорічно. Інноваційні підходи до відновлення, такі як біовугілля, мульчування, сидерати та мікробіологічні добрива, показали високу ефективність, забезпечивши збільшення врожайності на 15-25% протягом перших п'яти років, зменшивши використання хімічних

добрив на 15-30% та значно покращивши екологічний стан земель. Використання біовугілля в районах дефіциту органічної речовини дозволило збільшити вміст гумусу до 12%, тоді як мульчування зменшило втрати вологи на 20%, зробивши зрошення ефективнішим. Мікробіологічні добрива значно знизили рівень забруднення ґрунту. Отримані результати підтверджують, що впровадження регіонально адаптованих методів відновлення сприяє зменшенню процесів деградації та стабілізації агроекосистем. Це створює основу для забезпечення продовольчої безпеки в Україні. У дослідженні також було зосереджено увагу на необхідності вдосконалення систем моніторингу для швидкого виявлення деградованих ділянок та розробки довгострокових стратегій управління ґрунтовими ресурсами.