Якість бобово-злакового корму залежно від факторів вирощування в умовах Правобережного Лісостепу.

Abstract

У статті наведено результати досліджень з оцінки енергетичної ефективності вирощування багаторічних бобових і бобово- злакових травостоїв у Правобережному Лісостепу. Встановлено, що найвищий вихід валової та обмінної енергії забезпечує люцерно-конюшинова травосумішка, проте вирощування чистої люцерни посівної є більш енергетично вигідним з погляду енерговитрат на одиницю продукції. Зокрема, енергоємність 1 т кормових одиниць люцерни становила 3,08 ГДж, що менше, ніж у травосумішок. Наведено порівняльні показники з інших досліджень: при вирощуванні люцерни витрати енергії на 1 ц кормових одиниць і перетравного протеїну були на 7,9% і 28,1% меншими відповідно, ніж у люцерно- стоколосової сумішки. Показано, що енергетичний коефіцієнт (співвідношення валової енергії врожаю до сукупних енерговитрат) був найвищим у люцерно- конюшинової сумішки (8,52), тоді як для люцерни посівної – 7,70. Коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва корму у люцерни становив 3,68, а в люцерно-конюшинової сумішки – 3,92. Досліджено вплив добрив і стимуляторів росту: внесення фосфорно-калійного добрива (Р 60 К 60 ) покращувало енергетичну ефективність у варіантах з люцерною, а використання біологічного препарату на основі бульбочкових бактерій і регулятора росту емістиму С додатково підвищувало ці показники (до 7,81). Отримані результати свідчать про перспективність застосування біологічних технологій та раціонального підбору видового складу багаторічних трав для підвищення ефективності кормовиробництва в умовах сучасного агровиробництва. Встановлено, що застосування біопрепаратів (ризобофіту, емістиму С) суттєво знижує енергоємність продукції, особливо 1 т сирого протеїну (до 13,6%). Показано, що мінеральні добрива (особливо повне NPK) підвищують валовий вихід енергії, але водночас знижують енергетичний коефіцієнт і підвищують енергоємність одиниці продукції. Найкращі результати щодо енергоефективності забезпечили сидерація гірчицею білою та застосування органо-мінерального добрива «екогран». Найвищий енергетичний коефіцієнт (8,52) зафіксовано для люцерно-конюшинової травосумішки. Доведено, що біологізація технологій вирощування сприяє підвищенню енергоефективності кормовиробництва.