Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/15151
Назва: Сортові особливості формування листкової поверхні і фотосинтетичного потенціалу рослин гороху овочевого.
Автори: Мулярчук, О. І.
Степанченко, В. М.
Козіна, Т. В.
Дата публікації: 2024
Бібліографічний опис: Мулярчук О. І., Степанченко В. М., Козіна Т. В. Сортові особливості формування листкової поверхні і фотосинтетичного потенціалу рослин гороху овочевого. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2024 № 4 (45)  https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-4.4
Ключові слова: горох овочевий, площа листя, сорти, фотосинтетичний потенціал, асиміляційна поверхня, міжфазний період.
Анотація: Забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування, багатим протеїном, має велике значення. Однією з культур, яка може відіграти вагому роль у вирішенні цієї проблеми, є горох овочевий.Задля підвищення і забезпечення стабільності врожаїв сільськогосподарських культур, в тому числі гороху овочевого, у системі агротехнічних та організаційних заходів провідне місце належить сортовому насінню, через яке реалізується потенціальні можливості сорту, за сівби низькоякісним насінням продуктивний сорт дає низький врожай.У статті наведено результати досліджень щодо наростання надземної маси рослин, листкової поверхні, фотосин-тетичного потенціалу посіву, чистої продуктивності, загального і активного симбіотичного потенціалу, елементів струк-тури врожаю, урожайності та якості насіння залежно від досліджуваних факторів. Визначено кореляційні зв’язки між цими показниками та врожайністю.Встановлено, що найвищі показники площі листкової поверхні на початку формування бобів були отримані у сортів гороху овочевого Шервуд – 53,04 тис. м2, Сіенна – 50,74, Глоріверт – 47,94, Вінко – 44,23, Вівадо – 44,28, АмалфіІ – 42,42, тоді як у контрольного сорту Лущильний – 42,49 тис. м2 найменша площа листків була у сорту Амалфі – 42,42 тис. м2.Фотосинтетичний потенціал рослин гороху овочевого набував максимального значення в кінці фази цвітіння. За сортами він зростав від Вінко до Шервуд. За варіантами строків сівби залежно від температури ґрунту на глибині загортання насіння кращим був за досягнення температури 4...6°С. Аналогічна закономірність спостерігалася і за площею листя у сортів. Вона зростала від Гермеса до Селена, а серед варіантів строків сівби − за досягнення температури ґрунту на глибині загортання насіння 4...6°С.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/15151
Тип: Стаття
Розташовується у зібраннях:Статті



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.