Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/15077
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКаденюк, О. С.-
dc.date.accessioned2025-12-04T21:32:35Z-
dc.date.available2025-12-04T21:32:35Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.urihttp://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/15077-
dc.description.abstractУ статті досліджуються історичні аспекти розвитку й становлення суспільно-політичних і громадських організацій Волині, яка після завершення Першої світової війни перебувала під владою двох тоталітарних держав – Радянського Союзу й Речі Посполитої. Політика урядів цих держав призвела до розгортання на Волині національного руху. Основні політичні й інтелектуальні українські сили були зосереджені в імміграції на Волині й Галичині та в західноєвропейських країнах. Їх основу становив загартований у боях за УНР військовий елемент, вояки і старшини Української Армії. Саме на територіях, захоплених Польщею, почали утворюватися українські громадсько-культурні й політичні центри, які мали зв’язок із Радян-ською Україною й шукали оптимальні шляхи розв’язання національних проблем. На 20–30 роки ХХ ст. припадає інтенсивний розвиток ідеології українського націоналізму. Поряд зі старою наддніпрянською інтелігенцією в імміграції зароджується нова генерація – молодь, яка орієнтувалася на ідею самостійності України. Розглянута роль української імміграції у створенні українських громадсько-культурних і політичних центрів, які шукали оптимальні шляхи розв’язання національних проблем. Досліджено, що на території Волині, яка була в складі Радянської України, український національний рух не мав змоги проявитися у властивих для нього організаційних формах і застосовувати таку саму тактику, що й на західноволинських землях. Але він реалізовувався передусім у національно-культурному житті у 20-х – на початку 30-х рр. Це насамперед була діяльність Української Автокефальної Православної Церкви, яка своїми масовими виданнями й організованістю впливала на значну частину українства з позицій національно-державної та церковної суверенності. Ці факти дають підстави стверджувати, що ідеї національної незалежності були явищем всеукраїнським. На прикладі Волинських земель прослідковано, що за всієї різниці соціального й політичного ладу, який панував як на західних, так і на схід-них територіях Волині, незважаючи на різні обставини, створені політичними режимами, процес формування національної ідеї являв собою органічну єдність на всіх українських земляхuk
dc.language.isoukuk
dc.subjectВолинь, національний рух, громадські організації, суспільно-політичні організації, еміграція, політичний режим.uk
dc.titleУКРАЇНСЬКІ ГРОМАДСЬКІ ТА ПОЛІТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВОЛИНІ В УМОВАХ ТОТАЛІТАРНИХ РЕЖИМІВ МІЖ ДВОМА СВІТОВИМИ ВІЙНАМИuk
dc.title.alternativeUKRAINIAN CIVIL AND POLITICAL ORGANIZATIONS IN VOLYN UNDER TOTALITARIAN REGIMES BETWEEN THE TWO WORLD WARSuk
dc.typeСтаттяuk
dc.citation.jtitleПрофесійно-прикладні дидактикиuk
dc.citation.issueВипуск 2 2025uk
dc.citation.spage123uk
dc.citation.epage130uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.37406/2521-6449/2025-2-20uk
Розташовується у зібраннях:Професійно-прикладні дидактики № 2 (2025)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
22.pdf574,61 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.