The use of GIS in renewable energy specialist’s learning

Abstract

Останніми роками у світі спостерігається чітка тенденція до поступового переходу від традиційних джерел енергії до відновлюваних (ВДЕ) з метою покращення стану довкілля та запобігання зміні клімату. Геінформаційні системи (ГІС) є технологіями, які значно підвищують ефективність використання відновлюваних джерел енергії. Сучасні ГІС надають широкий спектр можливостей на всіх етапах прийняття рішень. Наприклад, у сонячній енергетиці ГІС допомагають вирішувати такі завдання, як: дистанційний моніторинг ділянок, відведених під сонячні електростанції, та оцінка їх придатності; ефективне управління інформацією про роботу станцій; моніторинг виробництва та розподілу електроенергії в реальному часі; планування й управління ресурсами виробництва енергії. У міру розвитку ГІС-технологій вчені та фахівці енергетичної галузі відкривають дедалі більше сфер їх застосування у ВДЕ. Водночас ключовим залишається питання підготовки висококваліфікованих спеціалістів із відновлюваної енергетики, адже саме від їхніх компетенцій залежить, наскільки ефективно ГІС стане інструментом управління в їхній професійній діяльності. Дослідження свідчать, що більшість освітніх програм підготовки фахівців із ВДЕ у світі приділяє недостатньо уваги вивченню ГІС, особливо програмного забезпечення з відкритим кодом. Для усунення цього прогалину авторами розроблено спеціальну програму інтеграції ГІС у підготовку спеціалістів із відновлюваної енергетики. Мета курсу — ознайомити майбутніх інженерів із теоретичними, методологічними та технологічними основами створення й функціонування ГІС, дати розуміння загальних принципів їх роботи та сформувати практичні навички використання ГІС для розв’язання прикладних завдань. Особливий акцент автори роблять на лабораторних роботах, зокрема з використанням SagaGIS, які розвивають уміння працювати з растровими та векторними зображеннями, аналізувати геопросторові дані й приймати рішення, оперувати картографічними моделями та даними дистанційного зондування Землі, застосовувати геоінформаційні методи для створення структурних, параметричних і тематичних цифрових карт. Використання саме відкритих ГІС у процесі навчання, на думку авторів, забезпечує майбутнім спеціалістам із ВДЕ якісне розуміння процесів створення, експлуатації та практичного застосування геінформаційних систем у реальних умовах.