Сепарування сучасних наукових методів управлінських досліджень в системі розвитку лідерського і креативного потенціалів здобувачів вищої освіти.

Abstract

У сучасному світі, що динамічно змінюється та стикається з численними викликами, зокрема в умовах воєнного стану, надзвичайно актуальним є питання розвитку лідерського та креативного потенціалів у здобувачів вищої освіти. Це дослідження присвячене аналізу та адаптації новітніх наукових методів управлінських досліджень для оптимізації освітнього процесу та формування фахівців, здатних до інновацій, швидкої адаптації та ефективного керівництва. Проведений аналіз літературних джерел висвітлює значущість підходів, що базуються на принципах ощадливого виробництва та гнучких методик, які успішно застосовуються в бізнес- середовищі. Ці підходи, попри їхнє походження, демонструють великий потенціал для інтеграції у вищу освіту, сприяючи розвитку важливих «м’яких» навичок та проактивного мислення у студентів. Дослідження розглядає управлінські підходи у вищій освіті як багатогранну сферу, що об’єднує менеджмент, педагогіку, психологію та соціологію. Ключовим аспектом є процес цілеспрямованого відбору, розмежування та адаптації найбільш релевантних та дієвих наукових інструментів з різних галузей знань. Цей процес ґрунтується на критеріях ефективності, можливості модифікації та міждисциплінарності. Такий підхід дозволяє створити комплексний методологічний апарат, що охоплює як традиційні, так і новаторські, соціально-психологічні та творчі методики. Формування лідерського потенціалу передбачає розвиток емоційного інтелекту, стратегічного мислення та навичок командної взаємодії, що реалізується через використання практичних завдань, імітаційних ігор та проєктної діяльності. Стимулювання креативного потенціалу забезпечується створенням сприятливої психологічної атмосфери, заохоченням допитливості, проведенням інтерактивних занять та залученням до проєктів, що вимагають оригінальних рішень. Кінцевою метою є створення інноваційного освітнього середовища, яке підтримує експерименти та готовність до ризику. Дослідження підкреслює взаємне посилення лідерського та креативного потенціалів, що створює синергетичний ефект у професійному становленні особистості. Лідерство надає здатність до формування перспективного бачення та мотивації, тоді як креативність дозволяє знаходити нестандартні рішення та інноваційні стратегії. Моделі розвитку цих потенціалів розглядаються на різних рівнях - інституційному, індивідуальному та груповому, що свідчить про системний підхід до їхнього формування. Оцінка ефективності застосованих методів є невід’ємною частиною дослідження. Вона здійснюється за допомогою як кількісних, так і якісних показників, що дозволяє об’єктивно оцінити прогрес та глибинно зрозуміти трансформаційні процеси у поведінці та особистісному становленні здобувачів. Систематична оцінка сприяє постійному вдосконаленню методології розвитку цих ключових потенціалів. Отже, це дослідження наголошує на важливості інтеграції сучасних управлінських методів у систему вищої освіти для цілеспрямованого розвитку лідерського та креативного потенціалів здобувачів. Це забезпечить підготовку висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно функціонувати та впроваджувати інновації в умовах сучасних викликів, сприяючи сталому розвитку країни.