Помилконебезпечні лексичні явища в писемній діловій комунікації

Abstract

У статті на матеріалі текстів документів, розміщених у вільному доступі на сайтах органів державної влади України, проаналізовано типові лексичні помилки та запропоновано релевантні літературні відповідники до цих лінгвоанормативів. З’ясовано, що в сучасній писемній діловій комунікації поширена невмотивована тавтологія, тобто повторення слів чи словосполучень, спільнокореневих лексем в одному або сусідніх реченнях. Частотні й плеонастичні конструкції – сполуки з надлишковою інформацією. Установлено, що дублювання значення відбувається при вживанні одночасно іншомовної та української лексеми (головний пріоритет) і при використанні двох українських слів (переважна більшість, на сьогоднішній день). Простежено анормативи в конструкціях на зразок прийняття рішення, всіма напрямками, задавати питання. Зафіксовано помилкове послуговування лексемами наступний / наступна / наступне / наступні, коли не йдеться про послідовність подій. Наголошено на неточності зауважених у писемному мовленні сучасних документів скалькованих лексем (даний, передача, строк, відстрочка, поправка), а також конструкцій (таким чином, у першу чергу, у повній мірі). Виявлено нехарактерні для сучасної української літературної мови активні дієприкметники теперішнього часу на -уч/-юч, -ач/-яч, які не варто використовувати в текстах офіційно-ділового стилю (узагальнюючий, виконуючий, працюючий). На основі кількісного моніторингу встановлено, що найпоширеніший анорматив цього типу – лексема діючий. Запропоновано оптимальні способи заміни активних дієприкметників: за допомогою однокореневих, синонімійних чи складних прикметників; іменників у формі називного чи родового відмінків, іменниково-прийменникових конструкцій чи прикладок; пасивних дієприкметників; усунення з тексту зайвого за змістом активного дієприкметника; використання підрядних речень чи словосполучень відповідного змісту. Підсумовано, що лексична культура сучасної ділової сфери вимагає істотного покращення, адже дотепер

фіксовано росіянізми в текстах документів навіть найвищих органів влади, а це порушує українське мовне законодавство.