КОНТЕКСТНІ ПЕРЕДУМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИСТРОЮ «КІНЕМАТИЧНОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ ОБЕРТАЛЬНОГО РУХУ ДИСТАЛЬНОГО СЕГМЕНТУ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ»

Abstract

Освіта та наука в контексті європейського вектору розвитку України передбачає пошук нових, сучасних методик та технологій реалізації науково-технічного потенціалу [1, 19]. В тому числі новітніх пристроїв, що можуть конкурувати з сучасними європейськими взірцями у різних напрямках діяльності людини в суспільстві та спорті. Контекст кінематичної структури різноспрямованих рухів в сучасному спорті, передбачає залучення значної кількості їх ланок. Фактори зовнішнього впливу передбачають залучення до змісту рухового акту не лише великі м’язові фрагменти та ланцюги, що задають напрямок локомоції в контексті до зовнішньої протидії [2]. В кожному з виконаних елементів залучатимуться й м’язи, які відповідають за точне (дрібне) скерування амплітуди основного руху. В контексті кожного кроку, під час повільного переміщення, бігу зі зміною напрямку, передбачається повсякчасне втримання положення, пози тіла та його рівноваги у різних площинах [3, 4]. В кожному з рухових елементів будуть активно залучені м’язи поясу нижніх кінцівок. Під час фронтальної локомоції та виникнення необхідності зміни напрямку з наступним переміщення тіла, втриманням його рівноваги, будуть активно залучені м’язи ротатори [7]. В стосунку до дистального сегменту нижньої кінцівки (гомілки) це м’язи, що виконують обертання гомілки. Обертання гомілки назовні передбачає зацікавленість натягувача широкої фасції та двоголового м’яза стегна. Залучені дві топографічно різноспрямовані групи [5]. Обертання гомілки досередини вволікає до скорочення кравецький м’яз, напівсухожилковий та напівперетинчастий, стрункий м’яз (медіальна група стегна), підколінний м’яз (м’яз задньої групи гомілки) [6, 8]. Це єдиний рух кінематичної ланки в тілі людини який зможе задіяти в одному руховому акті чотири м’язових групи. Актуальним постає розробка пристрою, що дасть змогу локалізувати та регламентувати кінематичний контекст в залежності від спрямованості фактору зовнішнього впливу