ОСВІТНІ РИЗИКИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ

Abstract

Задоволення базових освітніх потреб людини виступає пріоритетним обов’язком держав-членів Організації Об’єднаних Націй, які ратифікували ключові міжнародно-правові акти, що гарантують права людини, зокрема дітей та осіб з інвалідністю. У декларації Світового освітнього форуму визначено глобальні орієнтири освітньої політики до 2030 року, серед яких освіта визнана суспільним благом, невід’ємним правом людини й основою для реалізації інших фундаментальних прав [48]. Відтак, забезпечення освітніх потреб громадян набуває універсального змісту, що базується на загальновизнаних принципах обов’язковості й безоплатності початкової та базової середньої освіти за провідної ролі державних інституцій, вільного доступу до альтернативних освітніх траєкторій, забезпечення якості надання освітніх послуг, уніфікації змісту й стандартів освітньої підготовки, спрощення процедур академічної мобільності між різними національними системами освіти. У цьому контексті освітні ризики доцільно розглядати як універсальні, тобто такі, що характерні для поточного етапу розвитку суспільства й безпосередньо впливають на реалізацію концепції сталого людського розвитку. В умовах сучасних трансформацій освітньої системи, динамічного розвитку цифрових технологій, посилення глобалізаційних процесів, соціально-економічної нестабільності та змін у нормативно-правовій базі, проблема освітніх ризиків набуває особливої актуальності як один із ключових чинників, що суттєво впливає на якість вищої освіти