ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗНАНЬ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ НА ЗАСАДАХ ГРОМАДСЬКОЇ АГРОНОМІЇ (1919–1939 РР.)

Abstract

У статті проаналізовано основні ідеї становлення громадської агрономії та її практичне застосування, як суспіль-но-економічного явища в організації сільськогосподарського виробництва в період розвитку ринкової економіки в українських землях у складі Річі Посполитої після закінчення Першої світової війни. Доведено, що засади діяльності громадської агрономії з впровадження сільськогосподарських знань у Галичині зазначеного періоду формувались основі теоретичних досліджень, господарського досвіду і традицій громадсько-агрономічної практики. Об’єктом дослідження є теоретична агрономічна думка в Східній Галичині у міжвоєнний період, предметом – шляхи пошуку оптимальних засобів розширення і наближення агрономічної діяльності до безпосередніх господарів. Зазначено, що важливе значення мала співпраця селянських госпо-дарств з громадськими діячами, подвижниками у справі поширення фахових сільськогосподарських знань на селі. Серед яких були Є. Храпливий, К. Мацієвич, В. Доманицький, який, зокрема, вважав своїм обов’язком знайомити галицьку українську громадськість із теорією та практикою громадської агрономії та допомагати реалізувати її завдання на західноукраїнських землях. Він співпрацював з сільськогосподарським товариством „Сільський господар” через листування, друкував статті в часописах, пересилав академічні доповіді на з’їзди, наради, конференції. Досліджено, що найважливішим фактором агроно-мічної допомоги селянству стало вироблення в умовах Речі Посполитої Польської теоретичних засад регіональної української національної економічної політики. Діячі, які успішно поєднували практичну і науково-пропагандиську діяльність, були захід-ноукраїнські агрономи Ю. Павликовський, Є Храпливий, А. Романенко. Ними робився наголос на проблеми у формуванні аграр-ної політики, змісту і значення громадсько-агрономічної діяльності, напрямах, методах і засобах агрономічної допомоги. Іх праці мали прикладний характер, ґрунтувалися на аналізі, узагальненні, систематизації місцевого матеріалу та практичної роботи сільськогосподарських товариств Східної Галичини