ІМУНОГЛОБУЛІН М, ЗНАЧЕННЯ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ

Abstract

Сироватковий імуноглобулін М ‒ це один із п’яти класів антитіл, які першими забезпечують імунну відповідь при контакті антигену з живим організмом, що також є показниками гострого інфекційного процесу. Метою роботи було окреслити деякі з найновіших і актуальних імунологічних та мікробіологічних аспектів, що характеризують імуноглобулін М і окреслити значення у ветеринарній медицині. Імуноглобуліни класу М формуються ще під час внутрішньоутробного розвитку тварин, беруть активну участь у антиінфекційному захисті та не можуть проникати через плаценту. Молекула імуноглобулін М містить п’ять субодиниць з’єднаних дисульфідними зв’язками між цистеїновими залишками важких ланцюгів. Завдяки пентамерній формі IgM має можливість одночасно зв’язати п’ять молекул антигена. Також цей імуноглобулін є наймасивнішим серед усіх п’яти імуноглобулінів. Селезінка є основним джерелом імуноглобуліну М у мишей та переважної кількості ссавців. Також міститься у крові та секретах. Саме від IgM в певній мірі залежить бактерицидна активність крові. Якщо у сироватці крові тварини наявні антитіла іміноглобуліну М ‒ це вказує на недавнє зараження, а в сироватці новонародженого ‒ на внутрішньоутробну інфекцію.