ТРОПЕЇЧНО-ФІГУРАЛЬНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ КОНЦЕПТУ «ВІЙНА» В УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ ДИСКУРСІ МАС-МЕДІА ТА ЙОГО ВІДТВОРЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Abstract

У статті досліджено тропеїчно-фігуральне відображення концепту «війна» в українськомовному дискурсі мас-медіа та особливості його відтворення англійською мовою. Результати дослідження свідчать про широке використання різнома- нітних лінгвістичних засобів для втілення цього концепту в медійному середовищі. Особлива увага приділяється вивченню лексичних одиниць, які використовуються для позначення аспектів війни, таких як зброя, військові звання, назви військових підрозділів, тактика бойових дій та військове спорядження. Відзначено, що лексема «війна» як засіб вербалізації однойменного концепту має широкі комбінаційні можливості, або потенції. Зазначені когнітивні ознаки концепту об’єктивуються лексичними одиницями, що вживаються як у прямому, ядерному, так і в переносному, периферійному, значенні, що виражається шляхом метонімічних переносів. Зауважено, що тропеїчно-фігуральне відображення концепту «війна» в українськомовному дискурсі мас-медіа від- бувається через використання різних стилістичних засобів, таких як метафори, алегорії, метонімії та ідіоми. Це дозволяє збагатити мовний образ війни та підкреслити її складність та багатогранність. У ході дослідження відзначено, що як український, так і англійський мас-медійні дискурси використовують схожі терміни та вирази для опису воєнних подій та дій військових сил. Однак вони можуть мати свої відмінності в деталях та емоційному забарвленні, що відображає різні культурні та історичні контексти. Найчастотнішою стратегією відтво- рення концепту «війна» англійською мовою постає еквівалентний переклад, дещо рідше трапляються випадки використання модуляції, декомпресії, конкретизації, генералізації, компенсації. Домінування використання еквівалентного перекладу серед стратегій відтворення концепту «війна», розкритого в українських медіа, англійською мовою, на нашу думку, свідчить про те, що в англійській концептосфері переважно наявні повні еквіваленти провідних складників цього концепту в українській мові, завдяки чому виникає можливість використання повних варіантних відповідників.