ГІБРИДНИЙ СКЛАД НАСІННЯ КУКУРУДЗИ

Abstract

В умовах війни, економіка України значною мірою залежить від експорту продукції. Однією із небагатьох галузей, які в такий складний час забезпечують надходження валютних коштів в бюджет країни. Ключову роль у цьому відіграє сільськогосподарське виробництво. В структурі експорту агропромислової продукції найбільшу частку займає зерно кукурудзи. За даними Державної служби статистики України за розмірами за розмірами посівних площ вона мало поступається пшениці озимій, проте її урожайність перевищує показники озимої пшениці [1]. У зв’язку з цим для українських сільськогосподарських товаровиробників актуальним стоїть питання збільшення обсягів її виробництва. Характерною особливістю кукурудзи є те, що завдяки наявності значної кількості гібридів її можна вирощувати в різних ґрунтово-кліматичних умовах України. За даними Державного реєстру сортів рослин придатних до поширення в Україні, станом на 4.11.2024 в нього включено 3693 гібриди різних груп стиглості [2]. Відповідно до існуючої класифікації, виділяють п’ять груп стиглості гібридів кукурудзи, які характеризуються різною тривалістю вегетаційного періоду та числом ФАО – ранньостиглі – 90-100 днів; ФАО 100-200, середньоранні – 105-115 днів; ФАО 201-300, середньостиглі – 115-200 днів; ФАО 301-400, середньопізні – 120-130 днів; ФАО 401-500, пізньостиглі – 135-140 днів; ФАО 501-600 [3].