ЗМІНА ГУСТОТИ РОСЛИН ГОРОХУ ЗАЛЕЖНО ВІД ВНЕСЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

Abstract

У процесі росту і розвитку рослини накопичують біомасу, що є кількісним вираженням величини майбутнього врожаю. Відомо, що процес розвитку забезпечує якісні зміни рослини, формуючи нові органи і утворюючи базис розмноження виду у вигляді генеративних органів [1]. Підбір сортів, які в найповнішій мірі реалізують біологічний потенціал урожайності в конкретній природно кліматичній зоні, є одним із визначальних факторів успіху вирощування гороху. Чільне місце у формуванні урожайності гороху займають елементи технології вирощування культури, оскільки за їх допомогою створюються оптимальні умови для росту і розвитку рослин. Тому, розробка і впровадження сортової технології вирощування є основою сталого формування агробіоценозу горохового поля [2]. Взаємовідносини рослин в агробіоценозі визначаються не тільки видовим складом, а й просторовим розміщенням, яке регулюється нормами висіву та способами сівби культури. В кінцевому результаті ми отримуємо густоту рослин культури, необхідну для повноцінного її розвитку та формування урожаю. Зрідження посівів призводить до недостатнього використання родючості ґрунту і, як наслідок, недобору урожаю. Навпаки, загущення посіву викликає підвищену конкуренцію між рослинами за елементи живлення, погіршення фітосанітарного стану, формування неповноцінного фотосинтезуючого апарату, видовження стебла рослин та інших негативних наслідків, що, в кінцевому результаті, теж різко зменшує урожайність [3].