ВПЛИВ ІНОКУЛЯЦІЇ НАСІННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ СОЇ

Abstract

Велике антропогенне навантаження на навколишнє середовище та складна економічна ситуація вимагають пошуку альтернативних шляхів підвищення продуктивності культур, які б не погіршували екологічний стан довкілля. Підраховано, що в багатьох країнах світу при підвищенні врожайності культур вдвоє або втроє, енергетичні витрати на одержання одиниці продукції зростають у 10-50 разів [2]. Зокрема, понад 30 % загального об’єму енергоспоживання припадає на синтез азотних добрив. У зв’язку з цим, актуальними є питання розробки і запровадження високоефективних ресурсозберігаючих агротехнологій, які базуються на максимальному використанні біологічних ресурсів агроценозів. Основним напрямком при цьому є питання про біологічний азот у живленні рослин. Мікробіологічна фіксація атмосферного азоту – це єдиний екологічно чистий шлях забезпечення рослин зв’язаним азотом, який не вимагає додаткових енергозатрат [1]. Надійним елементом технології вирощування сільськогосподарських культур, зокрема бобових, є використання бактеріальних препаратів на основі симбіотичних азотфіксуючих мікроорганізмів для інокуляції насіння. Як бобова культура, соя може фіксувати вільний атмосферний азот завдяки симбіозу з бактеріями Bradyrhizobium japonicum. Завдяки азотфіксації, яка проходить у сформованих у симбіозі з ризобіями бульбочках, соя може значно або навіть повністю задовольняти свою потребу в азоті через симбіотрофне живлення.