Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/13899
Назва: | НЕБЕЗПЕКА ДЕГРАДАЦІЇ ҐРУНТІВ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ. ВОДНА ЕРОЗІЯ |
Автори: | ГОЛУБЧЕНКО, В. КУЛІДЖАНОВ, Е. ГОГУЛІНСЬКИЙ, Д. |
Дата публікації: | 2024 |
Випуск №: | 27 листопада 2024 року |
Бібліографічний опис: | Наукові здобутки молоді в інноваційному розвитку агросфери : зб. тез Всеукраїнської наукової інтернет-конференції студентів, аспірантів та молодих вчених / ред. кол.: Іванишин В.В, Бялковська О.А., Зеленський А.В., Лапчинський В.В., Хоміна В.Я., Григор’єв В.М., Мулярчук О.І., Недільська У.І., Хмелянчишин Ю.В., Вахняк В.С., Горюк Ю.В., Школьна К.В. / 27 листопада 2024 р., м. Кам’янець-Подільський, Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», [Електронне видання]. – Кам’янець-Подільський : Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», 2024. — 195 с. |
Анотація: | На поверхні кожного поля є підвищення і пониження. В останніх збираються атмосферні опади і весінні талі води, з них утворюються струмки, які розмивають поверхню ґрунтів, в наслідок чого виникають різні за величиною промоїни. Вода збігає вниз по схилу разом з дрібними частинками ґрунту, викликаючи ерозію. Водна ерозія відбувається скрізь, де існує не врегульований людиною поверхневий стік. Весною з полів стікає велика маса талої води по мерзло-талому ґрунту, втрачається до 80-90 % води, а з інтенсивними зливами втрати становлять 60-70 % води. З 90 років ХХ сторіччя господарства Одеської області перейшли з глибокого (25-30 см) на поверхневий обробіток ґрунту дисковими боронами на глибину 8-10 см, що різко знизило загальний обсяг пор в ґрунтах і підвищило щільність складення у гумусовому шарі з оптимального 1,1-1,3 до 1,3-1,5 г/см3. Це посилило водну ерозійну небезпеку на всіх ґрунтах, у тому числі і на ґрунтах «ДГ Новоселівське», землі якого розташовані на ерозійно небезпечному від природи пагорбовому рельєфі Подільського (Котовського) району у Лісостеповій зоні Одеської області. Землеробство в цій зоні нараховує сотні років. За цей період бували як і сильні зливи, так і випадали великі сніги, які акумулювали значні обсяги води, викликаючи різного ступеню ерозію, у тому числі і слабку на схилах менше 1о. Заходи проти ерозії застосовувалися лише у вигляді обробітку ґрунту впоперек схилів. Але, полезахисні лісосмуги і польові дороги розташовані прямолінійно, а не вздовж горизонталей рельєфу, тому вони не захищають поверхню поля від змиву, а навпаки — концентрують стоки і підвищують силу водної ерозії. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/13899 |
Тип: | Теза конференції |
Розташовується у зібраннях: | «НАУКОВІ ЗДОБУТКИ МОЛОДІ В ІННОВАЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ АГРОСФЕРИ» |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Страницы из ЗБІРНИК ТЕЗ Студ 2024 (кінц) (1)-7.pdf | 273 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.