РОЛЬ КРОС-КУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УПРАВЛІННІ МІЖНАРОДНИМИ КОМАНДАМИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗОВАНОГО СУСПІЛЬСТВА

Abstract

Внаслідок глобалізації багато компаній нині працюють у більш ніж одній країні. Такий перетин географічних кордонів компаніями призводить до створення мультикультурних організацій, де співробітники з різних країн працюють разом. У 2022 році в країнах Європейського Союзу (далі – ЄС) та Європейської Асоціації Вільної Торгівлі (ЄАВТ) діяло 146427 мультинаціональних підприємницьких груп, які забезпечили роботою понад 47 мільйонів осіб, що становило близько 28 % зайнятих у європейській бізнес-економіці. Більшість цих працівників працювали в підприємницьких групах, які контролювались країнами ЄС (76 %) або ЄАВТ (7 %). Переважна частина була зайнята у невеликій кількості великих груп, що налічували понад 1000 працівників (82 %), здійснювали понад 5 видів економічної діяльності (73 %) і мали присутність більш ніж у 6 країнах ЄС‒ЄАВТ (64 %) [1]. Така цікава статистика спонукає задуматися про важливість крос-культурної комунікації в управлінні міжнародними командами, адже багатонаціональні групи охоплюють значну частку європейського ринку праці. Хоча компанії вважають такі розширення привабливими, управління глобальним бізнесом зазвичай виявляється значно складнішим, ніж управління місцевою компанією. Основною причиною розширення компаній є створення глобальної конкурентоспроможності шляхом зменшення виробничих витрат і використання можливостей ринку, які відкриваються завдяки лібералізації торгівлі та економічній інтеграції. Однак культурні відмінності можуть заважати успішному досягненню організаційних цілей у сучасному мультикультурному глобальному бізнес-середовищі. Отже, в умовах глобалізації і зростання ролі мультинаціональних підприємств ефективна крос- культурна комунікація стає невід’ємною складовою управлінських процесів, сприяючи кращій координації, підвищенню продуктивності та уникненню конфліктів у різних культурних контекстах.