КОНЦЕНТРАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КАПІТАЛУ В УГОДАХ ЗЛИТТЯ І ПОГЛИНАННЯ: ПЕРЕДУМОВИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОРИВУ

Abstract

Виклики війни та економічні втрати України, що відбуваються водночас з прискореною зміною технологічного укладу провідних світових економік, вимагають вже зараз роз-робки системних рішень щодо кардинальної зміни секторної структури української економіки для за-безпечення можливості скоротити розрив з економіками країн – західних сусідів задля гармонійного подальшого розвитку та співіснування. Станом на 2021 рік експерти [1; 2] прогнозували термін досяг-нення української економіки рівня Польщі 2021 р. у 10‒20, а то і 50 років. Падіння ВВП на 28,8 %, що сталося на першому році війни, і подальше руйнування української інфраструктури ймовірно збільши-ло цей розрив у роках до тризначних цифр. Тому питання прискорення інноваційного розвитку, діджи-талізації і кардинальної модернізації у всіх видах виробництва і послуг вже стали запорукою перебу-вання України серед країн з транзитивною економікою. Збереження традиційної структури сировинної економіки з низькою доданою вартістю є прямою загрозою економічній безпеці держави. Міжнародна фінансова допомога та плани повоєнного відновлення інфраструктури України, які розробляються в узгодженні із західними партнерами, прискорення євроінтеграційних процесів дають надію на зростання прямих іноземних інвестицій в наступні роки, проте цей інвестиційний капітал має надходити передусім в ті галузі, які забезпечать технологічний прорив та прискорять розвиток країни, одночасно необхідне регулювання збалансованості та достатності інвестиційних потоків у традиційні сектори економіки, які хоча й повинні займати значно меншу частку в структурі, проте не мають бути відкинуті та занедбані. Планування структурних змін має виходити з результатів критичного оцінюван-ня напрямків руху інвестиційного капіталу як в ретроспективному, так і в перспективному напрямку для обґрунтування сприятливих факторів впливу на структурні зміни. Одним з таких факторів є вивчення структури угод злиття і поглинання саме в період воєнного стану, адже такі інвестиційні рішення в умовах надзвичайних ризиків є маркерами потенційних точок економічного зростання в майбутньому. Одночасно варто враховувати, що частина угод реалізується задля закриття потреб та зниження ймо-вірності реалізацій ризиків на коротко- чи середньострокових часових горизонтах. В рамках процесу критичного оцінювання потрібно зважати на мотиви, які стимулюють суб’єктів здійснювати угоди злит-тя та поглинання.