ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА СУТНІСТЬ СИСТЕМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ДОРАДНИЦТВА В УКРАЇНІ

Abstract

Питання розвитку національної системи сільськогосподарського дорадництва залишається в центрі уваги вчених і науковців не одне десятиріччя, але державна модель дорадництва, для розбудови якої підготовлена ґрунтовна методологічна й нормативно- правова бази, досі не створена. Разом з цим, з 2014 року спостерігається тенденція зменшення кількості сертифікованих сільськогосподарських дорадчих служб і кваліфікованих сільськогосподарських дорадників та експертів-дорадників. Як свідчать дані відповідних Реєстрів [1; 2], на початок 2022 року, у порівнянні з 2014 роком, кількість сертифікованих сільськогосподарських служб скоротилася на 58 %, а кількість кваліфікованих сільськогосподарських дорадників та експертів- дорадників зменшилася в 2 рази. За оцінкою Національного інституту стратегічних досліджень [3], в 2014 році вся кількість суб’єктів дорадчої діяльності забезпечувала послугами 5 % сільськогосподарських товаровиробників. Навіть не вдаючись до аналізу актуальних показників кількості потенційних користувачів дорадчих послуг, якими є сільське населення і виробники сільськогосподарської продукції, логічним видається висновок, що в сучасному стані національна система сільськогосподарського дорадництва не здатна виконувати свою місію по задоволенню масових потреб фізичних та юридичних осіб у підвищенні рівня знань та вдосконаленні практичних навичок прибуткового ведення господарства.