Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/13799
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Гришко, Н.Є. | - |
dc.contributor.author | Солодков, Д.Є. | - |
dc.contributor.author | Гришко, В.М. | - |
dc.date.accessioned | 2024-11-21T07:55:15Z | - |
dc.date.available | 2024-11-21T07:55:15Z | - |
dc.date.issued | 2024 | - |
dc.identifier.uri | http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/13799 | - |
dc.description.abstract | Одним із перших етапів промислової автоматизації є автоматизація управління та обробки даних. В результаті цифровізації виробництва об’єм даних, що генеруються підприємствами, суттєво зростає й виникає проблема обмеженості обчислювальних ресурсів, що ускладнює автоматизацію й робить її, як і подальшу цифровізацію, необгрунтовано витратними для підприємств. Цю проблему вирішує, а також створює додаткові, раніше неможливі або надзвичайно витратні у промислових масштабах переваги, комплекс технологій: промисловий інтернет речей, нейронні мережі на базі штучного інтелекту та технологія блокчейну. В сукупності дані технології формують фундамент для так званого розумного виробництва ‒ використання комп’ютерно- інтегрованого виробництва, досягнення високого рівня адаптивності та швидких змін дизайну, використання цифрових інформаційних технологій та більш гнучку технічну підготовку робочої сили. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню розумного виробництва в цілому присвячено багато праць іноземних дослідників. Зокрема, питання комплексного впровадження технології блокчейну, інтернету речей та штучного інтелекту з побудовою відповідної технічної моделі дослідили Абдулла Аюб Хан та Асіф Алі Лагарі [1]. Вплив окремо технології блокчейну на адаптацію індійських малих і середніх підприємств на міжнародному ринку дослідили Сандіп Ракшит та Назрул Іслам [2]. Переваги від впровадження систем розумного виробництва малими і середніми промисловими підприємствами під час активної фази пандемії COVID-19 дослідили Джастіс Акпан і Пол Удо [3]. Позитивні наслідки застосування розумного виробництва на китайських підприємствах у цілому дослідили Жай Пен і Джинша Хе [4]. Дослідженням основної технології розумного виробництва і економічний вплив від її впровадження досліджували Олександр Мюф, Деніал Кіль, Хаді Каземі та інші. Актуальність теми дослідження обумовлюється недостатністю дослідження економічних переваг від комплексного впровадження основних технологій розумного виробництва на малих і середніх підприємствах. | uk |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.title | ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ РОЗУМНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ПРОМИСЛОВИХ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВАХ: ПЕРЕВАГИ ТА ОБМЕЖЕННЯ | uk |
dc.title.alternative | SPECIFICS OF IMPLEMENTING SMART MANUFACTURING IN INDUSTRIAL SMALL AND MEDIUM-SIZED ENTERPRISES: BENEFITS AND LIMITATIONS | uk |
dc.type | Стаття | uk |
dc.citation.jtitle | ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА | uk |
dc.citation.issue | 1-2024 | uk |
dc.citation.spage | 57 | uk |
dc.citation.epage | 66 | uk |
dc.identifier.doi | 10.37332/2309-1533.2024.1.7 | uk |
Розташовується у зібраннях: | ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА – № 1 2024 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
1190-2459-1-SM.pdf | 1,63 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.