ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НАСІННИЦТВА

Abstract

Селекція та насінництво є найбільш доступними та маловитратними засобами біологічної інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. У підвищенні урожайності та якості продукції рослинництва особливу роль відіграє використання високоякісного насіннєвого матеріалу, що неможливе без розвиненої системи насінництва. За останні 40 років спостерігається інтенсивне зростання та розвиток глобального ринку насіння, обсяг міжнародної торгівлі насінням зріс у 10 разів і досяг $10 млрд, яке контролюється 15 найбільшими транснаціональними компаніями [1]. Зазначені темпи приросту дозволяють вважати насінництво галуззю світової економіки, що найбільш динамічно розвивається. У світовому насінництві позначилися такі тенденції: зростання експорту та імпорту посівного та посадкового матеріалу у світі; збільшення вкладень фінансових коштів у фундаментально-дослідні розробки у галузі насінництва (до 10‒13 % від прибутку); утворення великих інтегрованих структур ‒ спеціалізованих структур, технічно оснащених, здатних створювати об’єкти нової техніки та освоювати унікальні технології виробництва насіння; зростання трансферу технологій у галузі передачі сучасних технологій виробництва насіння [