Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/13772
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГончаренко, О.В.-
dc.contributor.authorЧорновол, О.Ю.-
dc.date.accessioned2024-11-19T12:48:01Z-
dc.date.available2024-11-19T12:48:01Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.urihttp://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/13772-
dc.description.abstractНаціональна економіка здатна інтегруватися у глобалізаційний простір за умов активізації ендогенних факторів структурної трансформації, що зможуть сформувати потенційні конкурентні переваги та при мінімізації загроз глобалізаційних змін за допомогою врахування онтологічних особливостей світового досвіду й залучення його позитивних практик. З огляду на подібні завдання, важливим є: використання основних ресурсів високотехнологічного й інтелектуального розвитку, що сприятиме формуванню інноваційного потенціалу й розширенню інвестиційних можливостей економіки; розвиток сучасної ринкової інфраструктури; прискорення процесу інституціоналізації економічного розвитку; започаткування випереджаючого зростання капіталовкладень, особливо в високотехнологічних галузях; формування тенденції до активізації економічної кон’юнктури, зростання рівня життя й реальних доходів та внутрішнього споживання. Формування основ постіндустріальної економіки, з огляду на вихідні умови й стан національної економіки, потребує модернізаційних змін як самого суспільного господарства, так і суспільних відносин, що стане передумовою для стабілізації та, в подальшому, для реалізації єдиного можливого варіанту прискорення економічної динаміки – інноваційного розвитку. Сучасна модель організації інноваційного процесу в національній економіці застаріла, вона не забезпечує єдність його стадій та активізацію інноваційної активності товаровиробників. Існуюча модель відноситься до другого та третього поколінь, на відміну від поширених у світі, п’ятої та шостої моделей організації інноваційного процесу. Для реалізації інноваційного розвитку важливо забезпечити одновекторність спрямованості діючих інституціональних норм, які регламентують означений процес. Подібна узгодженість регулюючого спрямування інституціональних норм, їх синергія, односпрямованість динаміки детермінують сам процес й темп інноваційних перетворень. В національній економіці традиційні елементи інституціонального регулювання економічної динаміки переважно формують перепони для інноваційного розвитку та не стимулюють інновацій. Відтак, ключовою проблемою економічної динаміки є інституціональна незабезпеченість інноваційного розвитку, суперечливість існуючої моделі реалізації інноваційного процесу, проблеми фіскального адміністрування інноваційної діяльності й низької інвестиційної активності товаровиробників, наявні еволюційні обмеження економічної динаміки. Фактична відсутність дієвого інституціонального регулювання інноваційного розвитку обумовлює потребу в проєктуванні формальних і неформальних норм та інструментів, які сприятимуть поширенню інновацій в національній економіці.uk
dc.language.isoukuk
dc.titleКОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИНАМІКИ В КОНТЕКСТІ СТАБІЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИuk
dc.title.alternativeCONCEPTUAL PRINCIPLES OF INSTITUTIONAL DESIGN OF ECONOMIC DYNAMICS IN THE CONTEXT OF STABILIZATION OF THE NATIONAL ECONOMYuk
dc.typeСтаттяuk
dc.citation.jtitleІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКАuk
dc.citation.issue4-2023uk
dc.citation.spage31uk
dc.citation.epage36uk
dc.identifier.doi10.37332/2309-1533.2023.4.5uk
Розташовується у зібраннях:ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА – № 4 2023

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
1123-2322-1-SM.pdf191,43 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.