КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИНАМІКИ В КОНТЕКСТІ СТАБІЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Abstract

Національна економіка здатна інтегруватися у глобалізаційний простір за умов активізації ендогенних факторів структурної трансформації, що зможуть сформувати потенційні конкурентні переваги та при мінімізації загроз глобалізаційних змін за допомогою врахування онтологічних особливостей світового досвіду й залучення його позитивних практик. З огляду на подібні завдання, важливим є: використання основних ресурсів високотехнологічного й інтелектуального розвитку, що сприятиме формуванню інноваційного потенціалу й розширенню інвестиційних можливостей економіки; розвиток сучасної ринкової інфраструктури; прискорення процесу інституціоналізації економічного розвитку; започаткування випереджаючого зростання капіталовкладень, особливо в високотехнологічних галузях; формування тенденції до активізації економічної кон’юнктури, зростання рівня життя й реальних доходів та внутрішнього споживання. Формування основ постіндустріальної економіки, з огляду на вихідні умови й стан національної економіки, потребує модернізаційних змін як самого суспільного господарства, так і суспільних відносин, що стане передумовою для стабілізації та, в подальшому, для реалізації єдиного можливого варіанту прискорення економічної динаміки – інноваційного розвитку. Сучасна модель організації інноваційного процесу в національній економіці застаріла, вона не забезпечує єдність його стадій та активізацію інноваційної активності товаровиробників. Існуюча модель відноситься до другого та третього поколінь, на відміну від поширених у світі, п’ятої та шостої моделей організації інноваційного процесу. Для реалізації інноваційного розвитку важливо забезпечити одновекторність спрямованості діючих інституціональних норм, які регламентують означений процес. Подібна узгодженість регулюючого спрямування інституціональних норм, їх синергія, односпрямованість динаміки детермінують сам процес й темп інноваційних перетворень. В національній економіці традиційні елементи інституціонального регулювання економічної динаміки переважно формують перепони для інноваційного розвитку та не стимулюють інновацій. Відтак, ключовою проблемою економічної динаміки є інституціональна незабезпеченість інноваційного розвитку, суперечливість існуючої моделі реалізації інноваційного процесу, проблеми фіскального адміністрування інноваційної діяльності й низької інвестиційної активності товаровиробників, наявні еволюційні обмеження економічної динаміки. Фактична відсутність дієвого інституціонального регулювання інноваційного розвитку обумовлює потребу в проєктуванні формальних і неформальних норм та інструментів, які сприятимуть поширенню інновацій в національній економіці.