ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ТРАНСКОРДОННОГО ТА МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Abstract

Високі темпи науково-технічного прогресу не тільки підвищують рівень соціально-економічного розвитку країни, але й сприяють посиленню антропогенного навантаження на її довкілля. Близьке розташування суміжних територій окремих країн можна розглядати як необхідну умову їх взаємодії в контексті спільного вирішення проблем деструктивних процесів людської діяльності та їх впливу на навколишнє природнє середовище суміжних територій. В даному контексті довкілля розглядається як особлива система зі специфічними зв’язками та здатністю до самовідновлення в рамках територій, які дуже часто не відповідають чітко окресленим адміністративно-територіальним одиницям. Спільна проблема окремих країн, що межують одна з одною, виступає як каталізатор їх співпраці в даному напрямі, з одного боку, і стримує поширення цих процесів внаслідок негармонійності нормативно-правового середовища та інших специфічних особливостей, з іншого боку. На рівні держави це питання досить складно піддається регулюванню, оскільки у процесі взаємодії залучені декілька країн, що функціонують в різному нормативно- правовому полі, мають різний рівень соціально-економічного розвитку, впроваджують інновації різними темпами. Вихідним пунктом регулювання процесів транскордонного забруднення стало прийняття Конвенції «Про транскордонне забруднення повітря на великі відстані» в Женеві 13.11.1979 р. Цей період можна вважати початком активної міждержавної співпраці в цьому напрямі, адже транскордонне забруднення є одним із чинників забезпечення транскордонної екологічної безпеки країни. Водночас немає єдиних спрощених методик його оцінки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зарубіжні та вітчизняні