МОДЕЛЮВАННЯ ПСИХОІНФОРМАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ГРУПИ

Abstract

Кожна людина має вроджену схильність до певного типу мислення: логічного чи емоційного, абстрактного чи конкретного тощо. Психоінформатика розглядає кожну людинy по чотирьох координатах чи парах ознак. Крім відомих та поширених пар ознак (екстраверт – інтроверт, інтуїт – сенсорик), використовуються ще дві пари: раціоналіст – ірраціоналіст, логік – етик. Визначивши схильність людини по кожній з цих чотирьох пар ознак, визначають її тип, що називається соціотипом, або типом інформаційного метаболізму (скорочено ТІМ). При цьому необхідно відзначити, що людина народжується з визначеним соціотипом. Залежно від виховання, умов життя, кола спілкування тощо, окремі риси типу підсилюються або притупляються; людина виховує в собі окремі навички, але її соціотип залишається незмінним.Вагомий внесок у психологічну науку належить видатному швейцарському психологу, психіатру і філософу Карлу Густаву Юнгу (1875-1961). На основі досвіду багаторічної психотерапевтичної практики він дійшов висновку, що поведінка людини має невипадковий характер. Вона передбачувана, отже, підлягає класифікації. Основи цієї класифікації він блискуче виклав у своїй праці «Психологічні типи» (1921 р.) Американські психологи (за покликанням, але не за освітою) Ізабель Бригс-Майєрс разом зі своєю матір’ю Катрин Бригс на основі теорії Юнга створили тест-опитувальник для визначення 16-ти різних типів поведінки – «Індикатор типів Майєрс-Бригс» (Myers-Briggs Туре Indicator – МВТІ). Тест став настільки популярним, що викликав у всьому світі жвавий інтерес до психології особистості і, зокрема, теорії психологічних типів Юнга. Найбільшого поширення типологія Юнга досягла в США, де 1979 року була створена безприбуткова суспільна міжнародна організація Асоціація психологічного типування – АПТ (Association for Psychological Type – APT). В Україні, як і в інших країнах колишнього Радянського Союзу, типологія Юнга отримала суттєвий розвиток і набула поширення під назвою «соціоніка». Це стало можливим завдяки працям засновника соціоніки – литовської дослідниці Аушри Аугустинавічуте. Психологічні аспекти інформаційної структури психіки особистості та прогнозування поведінки соціальних систем розглядали такі науковці, як: Аніщенко О., Ізбаш С. [1], Гагарін О., Титенко С. [2], Жук П. [3], Каганець І. [4], Метешкін К. [5-6], Проказа О. [7], Кейд Метц [8]. Проте проблемі дослідження консолідації отриманих напрацювань приділено недостатньо уваги, зокрема потребує прискіпливої уваги питання моделювання психоінформаційної структури групи в сучасних умовах нестійкого зовнішнього середовища.